Так історично склалося, що місто Галич є невід’ємною складовою життя представників трьох поколінь родини Гузарів. Дід Лев у Галичі прожив половину свого життя, тут помер і похований на місцевому цвинтарі. Його син Ярослав у Галичі бував частково, а онук Любомир, глава УГКЦ, до Галича навідувався епізодично. Після смерті останнього виникла потреба дослідити значення родини Гузарів для цього міста не лише з метою відтворення історичної ретроспективи, а й для гідного пошанування цих людей та збереження іхніх імен на мапі пам’яті Галича.

Лишень два тижні не дожила до свого 97-річчя остання зв’язкова Марка Боєслава — Катерина Петрівна Куцела-Байляк («Пустушик»). 16 січня перестало битись її серце...

Народилася Катерина 31 січня 1921 р. у с. Боднареві Калуського району. Дитиною залишилася сиротою і змушена була наймитувати за окраєць хліба. У 18 років вийшла заміж за Олексія і в них народилася дочка Марійка. Але їхнє щастя було недовгим. Чоловіка призвали в Червону Армію, коли їй було 20 років, і відправили на фронт. А згодом вона овдовіла.

Ви не прочитаєте про нього у жодному путівнику, у спогадах старожилів він не згадується, збирачі поштівок ніколи не зустрічали картки з його зображенням. Втім, цей храм простояв у Станиславові багато десятиліть. І не будь-де, а майже в центрі міста, пише “Репортер”.

Йдеться про костел Святого Юзефа, від якого не те, що сліду, навіть згадки не лишилося. Ну, майже…

Місто Галич, як відомо, стало фіналістом 5-го етапу всеукраїнської акції «7 чудес України» в номінації «Історичні міста та містечка». Головний приз — фільм про найвизначніші місця населеного пункту.

Стрічку, яка розповідає про історію Галича, його пам’ятки, видатні постаті, 8 лютого презентував в районному Народному домі громадський діяч та засновник фонду «Рідна Україна» Микола Томенко.

Топ-книжки минулого літературно-книжкового сезону будуть названі з претендентів, що потрапили до Коротких списків у семи номінаціях.

У 2018 році відзначатимемо 120-ліття від дня народження та 25-ліття від часу смерті славного сина українського народу Патріарха Мстислава (в миру Степан Скрипник). До цих дат в Івано-Франківську на вул. Шевченка варто б відкрити меморіальну дошку з його портретом на будинку, в якому проживала родина Вітковицьких-Скрипників та під час архіпастирських візитів у минулому столітті зупинявся першоієрарх. «Галицький кореспондент» пропонує читачам ознайомитися із маловідомими сторінками історії про родину Петлюр-Скрипників-Вітковицьких.