Мешканці нашого краю на зламі ХІХ і ХХ ст. дотримувалися багатьох великодніх прикмет і традицій. Деякі з них могли б здивувати наших сучасників.
Особливі ритуали починалися ще у Вербну неділю. Після освячення верби потрібно було обов’язково з’їсти один пухнастий пуп’янок – тоді цілий рік не болітиме горло. У Страсну п’ятницю не можна було розчісуватися. Вважалося, що як людина чеше волосся в цей день, воно буде посилено випадати. А наступного дня, в суботу, заборонялося комусь щось позичати, бо ця людина вкраде на цілий рік щастя і талан.

«З бабусиної скрині». Музейно-виставковий центр присвятив виставку вишивок Великодню. Розмаїття вишитих робіт представлено у музеї-оселі родини Івана Франка.

На виставці презентовано кращі зразки шитва з фондової збірки музею-оселі Івана Франка, а також Підгорецької громади преставників центральної районної лікарні та Університету третього віку. Усі вони представляють багатство української вишивки, які в минулому побутували в Україні і які побутують зараз, інформують "Вікна" з посиланням на"Незалежність".

Якщо злочини дорослих викликають обурення, то кримінальні вчинки дітей радше спричиняють шок. Сто років тому в Станиславові дитяча злочинність зовсім не була рідкістю. Причому деякі дорослі мешканці міста не лише не боролися з цим явищем, а ще й заохочували його.