Насамперед перед науковцями заповідника виступив колишній співробітник установи І. Юрченко, котрий розповів про Каталог надмогильних пам’ятників єврейського цвинтаря в Галичі, який він підготував у співавторстві з М. Носоновським. Видання обсягом понад 200 сторінок містить фото надгробків, епітафії на івриті, переклад українською мовою. Нагадаю, що в 2000 р. побачив світ Каталог надмогильних пам’ятників караїмського цвинтаря в Галичі, де одним зі співавторів був Іван Юрченко. Як зазначали колеги Н. Качковська, В. Дідух, В. Стасюк, Іван Валерійович провів величезну роботу – розчищав надгробки, фотографував пам’ятники і зокрема написи на них, класифікував їх і, що найголовніше, знайшов фахівця, котрий переклав їх з івриту. Генеральний директор Національного заповідника «Давній Галич» Володимир Костишин запропонував вченій раді затвердити видання до друку.

Наступним питанням був звіт про роботу відділу археології Національного заповідника «Давній Галич» за 2017-2018 рр., з яким виступив завідувач відділу, кандидат історичних наук Тарас Ткачук. Тарас Михайлович повідомив, що археологічний загін, який він очолює, провів розвідки біля с. Сілець Тисменицького району, де знайдено стоянку кам’яного віку, неолітичне поселення тощо. Закладено шурфи біля церкви Спаса. З метою музеєфікації контрфорсів проводились дослідження біля церкви Різдва Христового в Галичі. Разом з івано-франківськими дослідниками галицькі археологи проводили розвідки біля м. Рогатин, с. Городниця, с. Яківка, в подальшому буде створена археологічна карта Івано-Франківщини. Дослідження Т. Ткачука про поселення Більшівці увійшли до окремого видання, а наукова стаття археолога опублікована в збірнику Оксфордського університету.

Генеральний директор Національного заповідника «Давній Галич» Володимир Костишин розповів про свою участь у засіданні Верховної Ради України, на якому розглядались питання, пов’язані з охороною культурної спадщини.

В різному члени вченої ради обговорили можливість видання поетичної збірки галицького караїма Зарахія Абрагамовича, яку підготувала до друку науковий співробітник Музею караїмської історії та культури Надія Васильчук.

Любов Бойко