Четвер, 2020-01-23, 8:50 AM

 
Меню сторінки
 
Анонси подій
 
Нові світлини

 
Важливі події

Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання

 
Календар новин
 
Архів новин
Головна » 2011 » Серпень » 12 » До 85-річчя від дня народження В. Д. Барана
4:53 PM
До 85-річчя від дня народження В. Д. Барана
Володимир Данилович Баран – член кореспондент НАН України, доктор історичних наук, професор, двічі лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки народився 9 серпня 1926 р. у с. Дем’янів Галицького району Івано-Франківської області. Після закінчення початкової школи у рідному селі продовжував навчання у неповній середній школі в м. Бурштині. Продовжив освіту лише після тяжких років німецько-фашистської окупації, закінчивши Рогатинське педагогічне училище. Остаточно він обрав свій майбутній фах 1946 р., коли вступив на історичний факультет Львівського педагогічного інституту. З 1950 р. починається відлік трудового стажу В.Д. Барана.
Починаючи з 1953 р., коли Володимир Данилович був зарахований на посаду молодшого наукового співробітника Інституту суспільних наук АН УРСР, його професійна діяльність назавжди пов’язана з археологією. Із самого початку визначилося коло наукових інтересів молодого археолога – проблема походження слов’ян та їх ранньої історії. Цій темі він залишився вірним на все життя.
50-ті роки ХХ ст. були переломними у вивченні ранньослов’янських пам’яток. Саме в той час було розпочато дослідження старожитностей XI -VII ст., що передували незаперечно слов’янським пам’яткам VIII - IX ст., та заступали в часі черняхівську культуру. Володимир Данилович зосередився на дослідженні відкритих ним поселень у верхів’ях Дністра. У 1955 р. побачили світ його перші наукові публікації, а в 1958 р. він захистив кандидатську дисертацію. Першу монографію «Поселення перших століть нашої ери біля с. Черепин» (1961) було присвячено окремій групі пам’яток римського часу, що належала прямим предкам слов’ян Подністров’я. Завдяки дослідженням В.Д. Барана 1960-1964 рр. у зоні Бурштинської ДРЕС значно збільшилася джерельна база для вивчення шляхів формування ранньосередньовічних слов’янських старожитностей на основі своєрідної групи черняхівських пам’яток.
У 1967 р. В.Д. Баран перейшов на викладацьку роботу до Львівського університету, де обіймав посаду доцента кафедри історії УРСР. У 1969 р. Володимир Данилович переїхав до Києва, зайнявши посаду заступника директора Інституту археології АН УРСР.
Його наступна монографія «Ранні слов’яни між Дністром і Прип’яттю» (1972) склала основу докторської дисертації, яку В.Д.Баран успішно захистив у 1973 році.
У 1974 р. за ініціативою Володимира Даниловича було створено відділ слов’янської археології, керівником якого він був до 2002 року.
Це дало йому змогу розгорнути всебічні дослідження культури й історії давніх слов’ян, залучити до співпраці нових фахівців, розпочати підготовку молодих дослідників, що сприяло формуванню в Україні нової школи слов’янської археології, яку нині представляє блискуча плеяда вчених.
Підсумком 20-річних досліджень черняхівських пам’яток регіону стала монографія В.Д.Барана «Черняхівська культура» (1981).
Фундаментальна колективна праця «Славяне Юго-Восточной Европы в предгосударственный период» (1990) підбила підсумок археологічного дослідження слов’янської спільності. Авторський колектив, який очолив В.Д.Баран, був удостоєний Державної премії України в галузі науки і техніки за 1991 р. Продовженням цієї праці стала монографія «Давні слов’яни» (1998), яка також відзначена Державною премією України в галузі науки і техніки за 2001р.
Після набуття Україною державної незалежності Володимир Данилович активно працює над розв’язанням проблем походження українського народу. Він очолює відділ етнології Інституту українознавства при Київському національному університеті імені Т.Шевченка.
Загальнодержавним визнанням плідної і наполегливої праці Володимира Даниловича стало обрання його у 1995 р. членом-кореспондентом НАН України. Під керівництвом В.Д. Барана сформувалася наукова школа археологів - славістів, підготовлено і захищено 12 кандидатських та 5 докторських дисертацій. Отримав визнання вчений і на міжнародному рівні: його обрано членом-кореспондентом Центрального німецького археологічного інституту, членом Виконавчого комітету і бюро Міжнародної унії слов’янської археології. Монографію про ранньослов’янські поселення поблизу с. Рашків було видано у ФРН (1986). Протягом 1981-1991 рр. Володимир Данилович працював у складі спільної німецько-української експедиції, що вивчала старожитності у м.Ольденбург (Німеччина).
Творчий доробок В. Барана налічує майже 300 друкованих праць, серед яких 13 монографій, у тому числі 7 індивідуальних. Його наукові праці збагатили вітчизняне слов’янознавство і широко відомі в Європі.
У 1991 р. працювала Галицька слов’яно-руська археологічна експедиція Інституту археології НАН України та Івано-Франківського краєзнавчого музею, яка з 1996 р. стала основою Галицької постійно діючої експедиції Національного заповідника «Давній Галич» під керівництвом В.Д.Барана і археолога Б. Томенчука. Експедиція проводила дослідження кургану Галичина могила. Відкриття вчених проливає світло на походження назви Галич. Такі археологічні експедиції на території Національного заповідника «Давній Галич» працюють кожного року, тим саме Володимир Данилович передає свої знання і виховує нову генерацію українських археологів. 
Марія Сохан, науковий співробітник історичного відділу 
Національного заповідника «Давній Галич», 
"Галицьке слово"

Переглядів: 413 | Додав: Dnister







Пошук на сторінці
Статистика

Locations of visitors to this page
 
Кнопка сторінки

Івано-Франківська обласна організація НСКУ

 


Наші друзі





Відлуння віків Вишивка Оксани Чемеринської
 
©2010 - 20. Ідея, автор, збір і систематизація матеріалів - 
Почесний краєзнавець
України 
Андрій Чемеринський. 


Матеріали авторів розміщені виключно для популяризації та зацікавлення історією рідного краю.
Офіційна позиція Спілки може бути відмінною від думки поданої в авторських матеріалах.

Подання власних дописів та досліджень для розміщення на сторінці вітається.

Copyright MyCorp © 2020