Четвер, 2020-01-23, 8:52 AM

 
Меню сторінки
 
Анонси подій
 
Нові світлини

 
Важливі події

Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання

 
Календар новин
 
Архів новин
Головна » 2011 » Серпень » 24 » Храмові міста Яремче — 100 років
0:23 AM
Храмові міста Яремче — 100 років
Дерев’яні хрещаті церкви є візитною карткою Яремчанщини, невичерпним джерелом мистецького натхнення, а також знаком незнищенності національного духу та відданості Христовій вірі. Невеликий за розмірами дерев’яний, однокупольний храм Успіння Пресвятої Богородиці в місті Яремчі увінчує широку поверхню пагорба і чітким силуетом  вимальовується на тлі лагідних обрисів невисоких гір. На свято Успіння Пресвятої Богородиці тут знову буде особливо людно, адже гуцульській святині виповнюється 100 років.
В Шематизмі Станіславської єпархії за 1912 рік читаємо, що церква в Яремчі збудована і посвячена в 1911 році, число греко–католиків – 687. З часопису «Руслан» від 2 серпня 1901 року довідуємося, що тут з 1896 року функціонувала одноіменна богослужебна каплиця цієї конфесії.
Церква зведена за сприяння пароха села Дори, радника єпископської консисторії, отця Григорія Громадки (1836 – 1912), який отримав священство з рук митрополита Г. Яхимовича і був інституйований на парафії в 1898 році. Будову вели майстри з Космача. Дерево з громадського лісу возили волами місцеві жителі, зокрема Данило Годованець.
Невелика, двоярусна дзвіниця збудована пізніше, в 1938 році, підкреслено функціональна, але саме своєю простотою підсилює чіткі контури храму. Одним з будівничих дзвіниці був місцевий житель В. Бабчук.
Автор книги «Сакральна різьба по дереву в Галичині ХІХ – першої половини ХХ століть» Р. Одрехівський стверджує, що іконостас церкви Успіння Пресвятої Богородиці в місті Яремчі є оригінальним зразком статичної іконостасної стіни без отвору над намісним ярусом др. пол. ХІХ – початку ХХ ст. Основні мотиви плоскорізьби – великі і  малі ромби на планках царських воріт, розети на пілястрових підставках під колонками намісного ярусу, прикрашені рослинним мотивом. Декор, яскрава поліхромія, зокрема вживання червоної барви, характерні для Гуцульщини початку ХХ століття.
У вівтарній частині збережені ікони («Успіння Пресвятої Богородиці», «Євангелісти Лука та Іоан» та ін.) виконані  методом випалювання та різьби вчителем І. Свищуком (1884 – 1944) з Дори. Престіл церкви виготовлений у 1914 році на пожертвування Марії та Івана Филиповичів зі Львова. Різьблений кивот у формі однокупольної церкви зробив член НСХУ І. Ткачик з Микуличина. Церкву прикрашають різьби знаного майстра народної творчості І. Брустурняка. Є тут і оригінальні роботи з мотивами хреста (зокрема, широка рама до ікони «Ісус Христос — Добрий Пастир»), виготовлені яремчанцем М. Клим’юком.
В радянські часи церква Успіння Пресвятої Богородиці була закритою, іконостас задрапований чорним плюшем, хоча інколи використовувалася для поминальних відправ. Мовчав церковний дзвін та люди вірили і відстояли храм для прийдешних поколінь. Коли влада закрила монастир св. прор. Іллі в Дорі, в скромній садибі Івана Клим’юка в Яремчі протягом 11 років мешкали монахи студити, тут же нелегально відправлялись св. Літургії. Єрм. Мирон і єрм. Порфирій, промовляли до вірних словами Христового Євангелія, скріплюючи їхні духовні сили у перемозі добра над злом. Незважаючи на погрози, штрафи від влади, конфіскацію церковних книг і речей, навіть арешти, монахи та брати ревно трудилися на Божій ниві в ті нелегкі часи. Божа сила Провидіння і щира, гаряча молитва до Небесної Матінки не раз захищали їх в загрозливих ситуаціях.
В період переслідування УГКЦ проводились підпільні св. Літургії, священики сповідали, хрестили, вінчали в оселях яремчанців Голінеїв Михайла і Тетяни, Оcтап’юка Михайла і Марії, Федорчука Івана, Хром’янчука Дмитра, Клим’юка Івана, Мандзяк Анастасії. Вірним доводилося переносити переслідування та інші біди поряд із священиками.
Підпільно проводив Богослужіння та консультував майбутніх священиків в Яремчі Осип Гірняк (1902 – 1979), професор  забороненої духовної семінарії в Івано – Франківську, людина незламної волі і високого почуття обов’язку. Його похорон у 1979 році в Яремчі, біля порогу закритої властями церкви, на який прибули священики зі Львова, Івано – Франківська та околиць, ще раз засвідчив, що УГКЦ  живе наперекір усім спробам її знищити. Біля церкви Успіння Пресвятої Богородиці в гробниці родини Меруновичів похований ще один священик підпільної катакомбної церкви, який свого часу був засуджений за антирадянську агітацію, а згодом працював у бухгалтерії санаторію «Прикарпатського» - отець Іван Деркевич (1905 – 1983).
В кінці 60 – поч. 70 рр. ХХ століття в Яремчі в домі Василя Косила мешкав священик підпільної УГКЦ Петро Герилюк – Купчинський, відомий письменник і публіцист. Отримавши ґрунтовну освіту в Бучацькому місійному інституті, завершивши навчання у школі тропічної медицини м. Брюсселя (Бельгія),  навчаючись у Львівській та Станіславській духовних семінаріях, П. Купчинський відкинув пропозицію о. Антіна Пельвецького – одного з активістів «Ініціативної групи греко – католицької церкви по з’єднанню з православною церквою», який запропонував можливість священичих свячень і безпечне служіння на парохії, відповівши: «Олія грішного нехай не мастить голови моєї». Перебуваючи в київській в’язниці в одній камері з владикою Йосафатом Коциловським, він отримав дияконські свячення. В 1957 році став священиком з рук владики Миколи Чарнецького. Повернувшись в Україну, о. Герилюк – Купчинський деякий час працював в санаторії «Прикарпатський» в м. Яремче лаборантом. В незалежній Україні побачили світ більше півдесятка книг цього священика, зокрема «Христос у терпінні і  славі», «Проповіді про Пресвяту Євхаристію».
1989 рік приніс бажану свободу, відродження релігійного життя. Завдяки активній позиції церковної громади вже в червні цього року двері церкви відчинилися для вірних. В 1990 році яремчанці проголосували за повернення церкви в лоно УГКЦ.
Невтомною працею, жертовністю, щирою молитвою, твердою вірою, вмінням прихилити серця молоді до Бога відзначився єрм., а нині владика Йосип Мілян, який служив в церкві Успіння Пресвятої Богородиці з 1990 року. Добрим організатором і вмілим керівником парафії був єрм. Олександр Приліп, який розпочав будівництво храму Різдва Святого Івана Хрестителя в Яремчі. Його справу продовжив єрм. Никанор (М. Лоїк).
З 2002 року жертовну працю в Христовому винограднику проводить настоятель церкви отець Мирослав Бойко. За цей час добудовано і освячено величний храм Різдва Святого Івана Хрестителя. При церкві заснована спільнота «Матері в молитві», плідно працює громадська організація «Українська молодь – Христові». Також отець Мирослав заснував при церкві недільну школу «Жива вервиця», приділяє багато уваги підростаючому поколінню, бо діти, як він підкреслив, - це  наше майбутнє, надія як церкви, так і українського народу. В храмі, століття якого ми відзначаємо, відновлено фасад, впорядковано подвір’я, ведуться інші масштабні роботи. Сотрудниками церкви Успіння Пресвятої Богородиці є отці П. Сименич і А. Цеслів.
Господнє слово, мовлене священиками, завжди проникало в серця яремчанців і кликало їх до служіння Богові та Україні. Як сказав святий Єронім – «хто не був у ковчезі Ноя, той мусив у потопі загинути. Хто поза Церквою споживає великоднього агнця, не буде святим». Жителі Яремчі і гості міста радо переступають поріг столітнього храму, який був збережений в вогні двох світових воєн і вистояв в період войовничого атеїзму. Вони приходять, щоб віддати щиру молитву вдячності нашому Творцеві за всі уділені ласки Господні.
Світлана Флис,
ст. наук. працівник музею етнографії та
екології

Переглядів: 563 | Додав: Dnister







Пошук на сторінці
Статистика

Locations of visitors to this page
 
Кнопка сторінки

Івано-Франківська обласна організація НСКУ

 


Наші друзі





Відлуння віків Вишивка Оксани Чемеринської
 
©2010 - 20. Ідея, автор, збір і систематизація матеріалів - 
Почесний краєзнавець
України 
Андрій Чемеринський. 


Матеріали авторів розміщені виключно для популяризації та зацікавлення історією рідного краю.
Офіційна позиція Спілки може бути відмінною від думки поданої в авторських матеріалах.

Подання власних дописів та досліджень для розміщення на сторінці вітається.

Copyright MyCorp © 2020