Площа Ринок часто фігурує на радянських пош­тівках Станіслава-Івано-Франківська. Але найдавніша з них датована 1960 роком. Раніше не те що поштівок – навіть фото з ратушею майже нема. Річ у тім, що фотогенічною площа стала лише у 1959-му, коли у відремонтованій ратуші відкрили краєзнавчий музей, а навколишню територію впорядкували, пише “Репортер”. 

До того Ринок виглядав трохи страшненько. Його південну частину займав зруйнований німцями єврейський квартал. Після війни руїни розібрали, але звичних нам газонів, клумб і лавочок там і близько не було – просто втрамбована земля, що влітку заростала ріденькою травою.

Час від часу на площі зупинялись мандрівні цирки. Найбільше їх чекали дітлахи з навколишніх будинків. При чому їх цікавила не шоу-програма, а можливість заробити. Згадаймо себе в дитинстві. Як за радянщини можна було дістати кишенькові гроші? Правильно, здати порожні пляшки. Правда, їх ще треба було знайти, адже конкуренція між підлітками була доволі високою.

Старожил Роман Білан згадує, що у 1950-х він з друзями заробляв дещо інакше. Тодішні цирки привозили з собою цілий зоопарк. Клітки з тиграми, слонами й віслюками стояли тут же – за основ­ним наметом. Раз на кілька днів працівники зоопарку вигрібали звідти величезну купу лайна. За ним приїздила фіра з сусіднього села – вантажівки тоді були рідкістю. Фірман виявився гоноровим хлопцем і власноруч завантажувати лайно категорично відмовлявся. Тоді циркачі кликали сусідських підлітків, які за пару рублів швидко закидали віз слонячими відходами. У підсумку, були задоволені всі. Особливо хлопці, яких ще й на виставу пускали задурно. Тільки сусіди на них якось косо дивились і морщили носа.

Іван Бондарев