У Пшеничниках Тисменицького району тривають розкопки досі невідомого поховання, куди скидали закатованих жертв сталінських репресій. За дев’ять останніх днів тут виявлено черепи і кістки 50 осіб, багато з них дітей. Нагадаємо, торік у Пшеничниках вже знайшли останки 200 закатованих. — Видно, що сюди звозили закатованих уже мертвими, — каже Микола Онисько. — Їх скидали в неглибокі ями і прикидали землею. Торік ми знайшли людський скелет, через який проклали меліоративні труби в 70-х роках минулого століття. Тоді панував розвинутий соціалізм в СРСР. Цього року знайшли такі ж труби, що лежать зверху на скелеті. В голові таке не вкладається! — Як на мене, головне, щоб люди на власні очі побачили останки цих замучених, — каже Синишин Василь, який працює на тракторі-екскаваторі. — Нам ніколи не можна забувати таких жахів. Тільки тоді більше такого не повториться. Як і торік, участь в розкопках беруть ті ж самі люди. Що спонукало майбутнього фізика Чернівецького університету Василя Закутинського та його колегу івана (прізвища свого не назвав) взяти участь в розкопках? — То радше внутрішня спонука, — сказав В. Закутинський. — Вважаю, що це потрібна справа. Щоб люди знали, що творилося в минулому. Закатованих людей перепоховають. Це прямий доказ того, що не тільки фашисти, а й східні «визволителі» нищили наш народ. Не перестаю дивуватися, до якої межі може доходити людська жорстокість. Не стримує емоцій один з ініціаторів розкопок у Пшеничниках іван Павликівський: «Хочу видіти тут багато школярів, студентів і семінаристів, священиків і владик усіх Церков. Хочу, щоб якомога більше народу побачило на власні очі ці останки невинно закатованих большевиками українців. Погляньте, як сьогодні комуністи знову піднімають голову — хоч це саме їхня влада чинила ганебні й криваві злочини і нищила наш безневинний нарід. А щоб такого не повторилося, потрібно знайти тих червоних злочинців і притягнути їх до суду! Ще раз скажу: червоних злочинців — до суду! І ще не забудьте запросити до нас на розкопки всіх крикунів, що махали в понеділок червоними ганчірками в Івано-Франківську та Львові. Кожному дамо по лопаті, нехай розкопують те, що накоїли «освободітєлі». Може, тоді Бог хоч трохи їм розуму дасть і простить...». Роман ІВАСІВ, часопис "Галичина" |
