Вівторок, 2019-09-17, 7:52 AM

 
Меню сторінки
 
Анонси подій
 
Нові світлини

 
Важливі події

Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання

 
Календар новин
«  Травень 2011  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
      1
2345678
9101112131415
16171819202122
23242526272829
3031
 
Архів новин
Головна » 2011 » Травень » 6 » Пам’ятки військової історії Австро-Угорщини на Прикарпатті
11:51 AM
Пам’ятки військової історії Австро-Угорщини на Прикарпатті

Впродовж останнього часу в ряді ЗМІ Івано-Франківщини було розміщено ряд повідомлень, що стосувалися знайденого бліндажу на терені Богородчанського р-ну. Висловлено багато різних версій і повідомлено громадськість про певні факти, що не витримують критики. Що ж насправді виявлено?

В листопаді 2010 р. в с. Дзвиняч Богородчанського району Івано-Франківської області в урочищі «Лісова Пісня» на території приватного сільськогосподарського паю жительки с. Дзвиняч п. Волочій Орисі під час рільничих робіт колесо воза провалилось під землю. Таким чином, було виявлено вхід до підземного приміщення.

24 березня 2011 р. для наукового дослідження виявленої підземної будови прибули члени Івано-Франківського обласного історико-просвітницького товариства «Меморіал» імені Василя Стуса. На основі аналізу огляду даної будівлі та зібраних спогадів місцевих жителів їм вдалось встановити наступне:

1. Підземна будівля мала вигляд кімнати п'ятикутної форми;

2. Стеля кімнати знаходилась на глибині 4 м, а висотна самої кімнати - 2 м;

3. Стеля та стіни кімнати були зроблені з товстих дубових балок, скріплених металічними скобами;

4. Вхід до кімнати спускається з поверхні під кутом і також облаштовании дубовими балками;

На основі аналізу зібраних спогадів місцевих жителів вдалось встановити наступне:

1. Житель с. Дзвиняч Карабінович Іван, 1959 р.н., засвідчив той факт, що його дід, сьогодні уже покійний, Мельник Іван, 1910 р.н., розказував йому, що бачив дану підземну будівлю і знав її як австрійський бліндаж часів Першої світової війни, а також, що від цього бліндажу ймовірно тягнуться підземні укриття;

2. Жителька с. Дзвиняч Карабінович Любов Василівна, 1951 р.н. засвідчила той факт, що її дід, сьогодні уже покійний, Максимів розказував їй, що бачив дану підземну будівлю і знав її як австрійський бліндаж часів Першої світової війни, а також, що даний бліндаж був частиною фронтової оборонної смуги, яка тягнулась від Дзвиняча до с. Кривець (тут зберігся дот) і далі на с. Богрівку (тут збереглась система дотів).

3. Жителька с. Дзвиняч Волочій Юстина Миколаївна, 1922 р.н., яка колись жила неподалік від даної підземної будови, засвідчила той факт, що бачила і знала її як австрійський бліндаж для командирів, а також, бачила і знала ще один бліндаж неподалік від першого, призначений вже для рядових австрійських вояків.

4. Жителі с. Дзвиняч Ватаманюк Дмитро Михайлович та Карабінович Ярослав Іванович, що були зв'язковими УПА, засвідчили той факт, що даний австрійський бліндаж в пізніший період використовували підпільники Організації Українських Націоналістів та Української Повстанської Армії.


Отже, на основі досліджень, зроблених членами товариства «Меморіал» можна зробити висновок про те, що виявлена підземна споруда є австрійським бліндажем військового призначення часів Першої світової війни; даний бліндаж був частиною лінії фронтових оборонних укріплень; бліндаж використовувався в пізніший час підпільниками ОУН та УПА.

Споруду знайшли на лінії стабілізації фронту літа 1916 року, саме тут нарешті зупинилися війська після прориву під Чернівцями. Фронт протримався тут майже рік, до літа 1917 року, коли російська армія здійснила Станіславську наступальну операцію, прорвавши позиції австрійців безпосередньо біля Станіслава, і просунулася в напрямку Калуша. Але розвитку операція не набула, під Зборовом розпочався німецький контрнаступ і російські війська змушені були відступити аж до лінії кордону 1914 року. Таким чином, це сховище закинуте з кінця літа 1917 року.

За словами дослідників, які були на австро - угорських позиціях в районі прориву (Богородчани – Станиславів) і досліджували залишки бетонних споруд, там тепер почали працювати бригади "металозбірників", які вже розтрощили повністю єдиний вцілілий спостережний пункт та в даний момент трощать сховище. Дослідники пропонують місцевим фахівцям з пам'яткоохоронної діяльності звернути увагу на ці події та припинити руйнування останніх залишків.

Пропонується внести бліндаж до переліку пам’яток. На разі, це єдина відома така споруда в межах України, в більш-менш пристойному стані. Приклади подібних дій з боку держави наступні - споруди Київського укріпленого району в останні кілька років ставляться на державний облік, як "Комплекс військово-інженерних споруд Київського укріпленого району", отримуючи статус пам’ятки. Категорія - місцевого значення, вид об’єкту – пам’ятка історії, науки і техніки. Подібний процес йде і на Волині стосовно споруд Першої світової війни.


Також, є питання щодо способу будівництва. Зокрема, чи сховище під Дзвинячем будували шахтним способом, чи рили відкритий котлован? Чи в сховищі точно лише один вихід? Бо за досвідом боїв усі настанови рекомендували для заглиблених сховищ мати два виходи, оскільки при артобстрілі саме виходи були найразливішими - їх як правило завалювало. 

На сьогоднішній час вхід до бліндажу законсервований.

Таким чином, цей бліндаж є пам'яткою військової історії для всіх народів колишньої Австро-Угорської імперії, в тому числі і для українського народу.     


Переглядів: 678 | Додав: Dnister







Пошук на сторінці
Статистика

Locations of visitors to this page
 
Кнопка сторінки

Івано-Франківська обласна організація НСКУ

 


Наші друзі





Відлуння віків Вишивка Оксани Чемеринської
 
©2010 - 19. Ідея, автор, збір і систематизація матеріалів - 
Почесний краєзнавець
України 
Андрій Чемеринський. 


Матеріали авторів розміщені виключно для популяризації та зацікавлення історією рідного краю.
Офіційна позиція Спілки може бути відмінною від думки поданої в авторських матеріалах.

Подання власних дописів та досліджень для розміщення на сторінці вітається.

Copyright MyCorp © 2019