Перший дитячий садок у нашому місті запрацював ще у 1904 році, однак при ньому не було ясел.

За найменшими мешканцями Станиславова доглядали їхні матері або ж няньки чигодувальниці. Їх тоді називали «мамками» і наймали переважно через агенції домашнього персоналу. Перші ясла відкрилися вже за другої Речі Посполитої – у 1925 році, і це стало важливою подією для міста. Урочисте відкриття відбулося 11 січня і розпочалося з освячення будівлі, а офіційний статут ясел був затверджений 22 листопада 1924 року.

Новий заклад запрацював по вул. Білінського, 4 (тепер вул. Сахарова). Ці ясла у першу чергу приймали немовлят, які перебували у складних умовах, –повних чи напівсиріт, позашлюбних дітей і тих, які народилися в убогих сім’ях. Пільгові місця у черзі надавалися також дітям, чиї матері мали проблеми зі здоров’ям, зокрема не могли самі вигодовувати немовля.

Щоб потрапити до ясел, дитина мусила бути повністю здоровою, а її вік мав бути від п’ятнадцяти днів до трьох місяців. Записуючи маля до ясел, батьки надавали його метрику, а також документи про своє матеріальне становище. Якщо батьки були достатньо забезпеченими, вони вносили щомісячну оплату за перебування дитини у яслах.

Немовлята з убогих сімей знаходилися на утриманні закладу, їх забезпечували одягом, постільною білизною та необхідними предметами гігієни. Якщо убога матір могла сама вигодовувати дитину, їй дозволялося перебувати з нею в яслах, але не довше, ніж протягом трьох місяців.

Дітьми, чиї матері хворіли або померли, опікувалися няньки. Як зазначала преса, цей заклад у значній мірі діяв на доброчинних засадах, тож потребував підтримки суспільства.

            Газета «Кур’єр станиславівський» від 11 січня 1925 р.

Олена БУЧИК