Рожанський Гнат (Ігнат, Игнат, Ігнатий, Ігнатій) народився 2 січня 1844 року в місті Калуш. Калуська метрична книга містить запис про народження Гната, його батьків — Теодора (муляра), мати Людовіки (у дівоцтві Вільчинської, доньки римо-католика Миколи), хрещених батьків – Михайла Халкевича (столяра) та Теклі Вільчинської (родички Людовіки). Хрестив Гната декан о. Ігнатій Губчак.
Гнат Рожанський був третьою дитиною у сім’ї, старші брати — Микола (28.05.1839 —30.12.1920) та Хома (1841 — 29.07.1848). Шляхетська сім’я Рожанських мала окремий будинок №55 (на відміну від міщан та селян, які жили патріархальними сім’ями із кількох поколінь) і щитувалася гербом Порай.

За легендою, винищувач був збитий 1944 року на околицях Яремче під горою Синячка (1402 м). Всього в Карпатах збито 4 таких літака.

Про це на своїй сторінці в соціальній мережі Facebook написав івано-франківський фотограф Михайло Будейчук.

"Нарешті, ми знайшли Італійський літак Fiat CR.42 1938 року, який був на озброєнні в Угорських військово-повітряних силах. Максимальна скорість літака: 440 км за годину!" - йдеться в дописі.

Давні медалі та нагрудні знаки – це маленькі пам’ятки, які таять у собі спогади про бойові звитяги, важливі події та славні перемоги. На жаль, таких реліквій, які пов’язані з історією нашого міста, збереглося не так багато, але про кожну з них можна дізнатися багато цікавого. Спробуймо придивитися ближче до деяких з цих пам’яток, адже вони повергають нас у минуле нашого міста.

Артилерійський знак

В міжвоєнний період найбільш неблагополучним районом міста вважалася його сьома дільниця – Бельведер,яка знаходилася на заході Станиславова. Головною магістраллю цієї дільниці була вул. Бельведерська. Час від часу преса повідомляла про різноманітні «пригоди», які тут відбувалися.

Так, у травні 1920 року тут сталася кривава бійка. До помешкання місцевого жителя Юзефа Малиновського вдерлися відомі розбишаки Ян Галушка і Стефан Якіж, озброєні ножами і булижниками. Маючи особисті рахунки з Малиновським, вони його сильно побили, а також його сестру. В листопаді 1925 року два бельведерських парубка, Станіслав Рощук і Владислав Пашковський, закохалися в одну і ту ж дівчину – Ольгу Штехач.

Перший дитячий садок у нашому місті запрацював ще у 1904 році, однак при ньому не було ясел.

За найменшими мешканцями Станиславова доглядали їхні матері або ж няньки чигодувальниці. Їх тоді називали «мамками» і наймали переважно через агенції домашнього персоналу. Перші ясла відкрилися вже за другої Речі Посполитої – у 1925 році, і це стало важливою подією для міста. Урочисте відкриття відбулося 11 січня і розпочалося з освячення будівлі, а офіційний статут ясел був затверджений 22 листопада 1924 року.

Івано-Франківська обласна рада підтримала рішення про скасування статусу об'єкта природного заповідного фонду. Мова йде про 600-річний дуб Симона Петлюри, який росте у селі Маріямпіль Галицького району.

Як пояснив начальник управління екології Андрій Пліхтяк, що з проханням зняти охоронний статус  звернулась громада, депутати та сільський голова Маріямпільської сільради, пише Бліц інфо.