Від 1996 р. у Коломиї видається Енциклопедія Коломийщини. Побачило світ 9 зшитків-томів цього унікального видання, яке містить різноманітну інформацію про наш край.

Тепер підготовлено до друку першу книгу на літеру К, з якої пропонуємо статтю про вулицю Карпатську. Цією довгою вулицею ми часто їдемо на Яремчу, на Закарпаття або Івано-Франківськ та Львів.

Але що ми про неї знаємо? Про це й наша розповідь. "Дзеркало медіа"  дякує редакційно-видавничому комітетові «Енциклопедія Коломийщини» за ексклюзивну публікацію.

У мережі Facebook триває онлайн-конкурс "Покутський стрій".

Ініціатор проведення віртуального заходу - громадський активіст, директор КП "Дністровський регіональний ландшафтний парк імені Сергія Дідича" Михайло Ковтун, пише Суспільне.

В історичному середмісті Івано-Франківська, на Валах, будують церкву Святого Миколая. Земляні будівельні роботи проводять без археологічного супроводу. Небайдужі франківці розмістили фотографії, на яких видно, що все вже капітально забетоновано, є арматура.

Науковий співробітник охоронно-архітектурної служби Інституту археології НАН України Василь Романець розповідає, що жодних археологічних досліджень там не проводили, як того вимагає законодавство, інформує Суспільне. Карпати.

У 1841 році на південно-західній околиці Станиславова австрійський уряд збудував міську лікарню, або, як тоді казали, цивільний шпиталь. Будівля збереглася – нині це найдавніший корпус центральної міської клінічної лікарні на Мазепи, 114.

Посада головного лікаря була престижною, проте небезпечною. Багато очільників закладу помирали явно передчасно, пише Репортер.

Найкращий ескулап Станиславова

Важливим підприємством для нашого краю була фабрика вати, ватину і ковдр братів Мендельсонів. Вона була заснована в 1890 році, і спочатку її потужності були досить скромними. Поступово виробництво набирало обертів, і у міжвоєнний період підприємство Мендельсонів стало єдиною великою текстильною фабрикою в цілій Галичині.

Цілуючи дорогих нам людей, ми виявляємо до них нашу любов і ніжність. А от у давні часи поцілунки інколи ставали приводом для забобонів, пересторог і навіть судових процесів. В місцевих газетах обговорювалися питання, наскільки безпечними та етичними є поцілунки, а також кого і коли можна цілувати.

Галицька преса про поцілунки