Наприкінці XIX – поч. XX ст. почалося пробудження національної свідомості українського народу. Вже тоді відчувалася потреба в організації освіти для українських дітей. Вирішення цієї проблеми взяло на себе Українське педагогічне товариство «Рідна школа». «Рідна школа» – громадське товариство, засноване у 1881 р. у Львові як Руське товариство педагогічне (у 1912 р. змінило назву на Українське педагогічне товариство (УПТ), а у 1926 р. – на Українське педагогічне товариство – Товариство «Рідна школа»). Засновниками товариства були українські педагоги Анатоль Вахнянин, Омелян Огоновський, Омелян Партицький, Омелян Савицький, Роман Заклинський, та інші українські громадські діячі. Головною місією товариства було збереження української школи за умов панування іноземних держав, виховання молодого покоління в любові до України та надання найбільш якісних знань для учнів. Разом з «Просвітою» та іншими громадськими організаціями Товариство стало на шлях національного і духовного визволення українців Галичини. 
Активна робота над організацією «Рідної школи» в Станиславові розпочалась 1912 року. Саме тоді професор «Товариства Педагогічного» Гнат Павлюх (1879–1972) створив в місті приватну народну школу ім. Маркіяна Шашкевича т. з. «шашкевичівку». Школа не мала свого приміщення і часто уроки проводились в різних будинках міста. В 20-х роках розпочалась клопітка робота над будівництвом в Станиславові власного приміщення для навчання. Перші кошти для цього надав інж. Іван Мирон – голова то-в «Сокіл» в Станиславові. Значну підтримку у розбудову цієї школи дала і громадськість міста, яка з радістю вкладала у цей процес значні кошти. У грамоті «Рідної Школи» йдеться: «Т-во «Сокіл» в Станиславові рішило дня 28 марта 1923 р. дарувати кружкові У.П.Т під будову дому «Рідної Школи» зі своєї реальности при вул. 3-го мая ч. 18. площу 30 м довгу. 28,60 м. широку, та забезпечити до неї доїзд через свою реальність. Дня 19 мая 1923 р. в день Многострадального Йова почато будову по плянам Ст. Бернарда під технічним проводом інж. Володимира Дутки і Ярослава Білинського. Будову поручено будівничому Петрови Крукови…». Між 1925-1926 роками «Рідну Школу» в Станиславові вже відвідувало 195 учнів. Число школярського складу з кожним роком зростало. При навчальному закладі була створена кооператива, що її вели учні. Окремо існувала в Станиславові приватна дівоча гімназія Р. Ш. яка мала 7 класів із 178 учнями. Для дівчат гімназії діяла Бурса Р. Ш., із окремим приміщенням. Була при Р. Ш. фахово-доповнююча і ремісничо-промислова школа, що діяла під керівництвом Осипа Копаницького. В ній безплатно навчали 17 учителів. 
Кружок «Рідної Школи» ім. М. Шашкевича діяв також із повітовим правом на увесь Станиславівський повіт. Наприклад в Чернієві існував Кружок Р. Ш. ім. І.Франка із 36 членами під проводом Йосифа Жолинського, в Ямниці Кружок Р. Ш. із 195 членами під проводом пароха о. Юстина Гірняка. З 30-х років розпочалась практика об’єднання місцевих Кружків Р. Ш. в Повітові Союзні Кружки, які й координували їхню діяльність. Вже на середину 30-х років значно збільшилось членство Кружків: Княгинин-Колонія 113 членів, Підпечари 123, Ямниця 134, Угорники 94, Старий Лисець 87, Рибне 104. Усіх членів 49 Кружків, Станиславівського повіту, які звітували про свою роботу, було в 1937/38 рр. – 3 116. Робота Кружків розгорталася головним чином в таких напрямах, як матеріальне забезпечення шкіл Р. Ш. в Станиславові, збирання пожертв на «Рідну Школу», організація і ведення дитячих садків тощо. Деякі Кружки проявляли ініціативу у поглибленні виховної праці. Кружки Р. Ш. у Чернієві та Підпечарах активізували питання створення батьківських гуртків. Кружок Ст. Лисця започаткував акцію допомоги вбогій шкільній молоді – грішми, шкільними оплатами, стипендіями, одягом, книжками тощо. Сілець, Ямниця та Майдан організували невеликі бібліотеки для дітей і молоді. Постійно проводились збори, поїздки для популяризації «Рідної школи» в краю, найбільш творчій молоді допомагали реалізуватися тощо. Не залишалися поза увагою і дошкільнята, які з 1891р. виховувалися у «захоронках» та дитячих садках Товариства. Літні канікули діти проводили у вакаційних оселях, де відпочивали і здобували нові знання. На поч. 30-х років на терені всього Станиславівського воєводства діяло 183 дитячих садки із 7 345 дітьми. З приходом перших совітів у вересні 1939 року, праця «Рідної Школи» згортається. Андрій Сміжак | 
