Четвер, 2020-01-23, 8:53 AM

 
Меню сторінки
 
Анонси подій
 
Нові світлини

 
Важливі події

Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання

 
Календар новин
 
Архів новин
Головна » 2011 » Серпень » 23 » Вам “Вічную пам’ять” не співали...
7:53 PM
Вам “Вічную пам’ять” не співали...
ХХ століття займає особливе місце в героїчній і водночас трагічній історії українського народу. За 40 років (1914-1954 рр.) насильницькою смертю загинуло понад 20 мільйонів українців, а сотні тисяч були запроторені у фашистські і більшовицькі концтабори, виселені з рідної землі, загнані у колгоспне кріпацтво, позбавлені рідної церкви, історії, до краю обмежені спілкуванням рідною мовою.
Різні окупанти протягом століть намагалися будь-якими методами фізично і духовно знищити нас як націю. Але ми не тільки вистояли, а й спромоглися із всіх народів тодішнього Радянського Союзу створити воістину Народну Українську Повстанську Армію і вступити у збройну боротьбу проти німецько-фашистських і комуно-більшовицьких окупантів. Сотні тисяч найкращих синів і доньок України у тій нерівній боротьбі зложили своє життя на вівтар пожертв заради звільнення нашої землі від чужинців.
Багато пройшло боїв на українській землі, в більшості не за нашу державу, а за її поневолення. Людство не пам’ятає, щоб чинилася така наруга над полеглими, хоч і ворогами, як це робили органи НКВД і інші каральні комуністичні структури над полеглими повстанцями УПА і ОУН. Їх мертвими роздягали, виставляли в людних місцях для показу, а ще більше для залякуваня. Тримаючи під охороною декілька днів, вночі, по-злодійськи, тайно вивозили трупи і заривали їх в ярах, болотах, криницях...
Ми і досі не можемо відшукати тисячі наших друзів і подруг, які загинули у боротьбі. Ми, як і весь український народ, до цього часу не знаємо, де захоронено останки головнокомандуючого УПА генерала Романа Шухевича («Чупринки»). Ми не впевнені, що нам в Галицькому районі вдалося відшукати усі місця "таємно заритих” учасників визвольної боротьби.
Нами знайдено і перезахоронено в Галичі, Більшівцях, Бурштині 86 останків. Цього року, 8 вересня, виповнюється 15 років від дня перепоховання 23 учасників визвольної боротьби, які були знайдені в рові на краю Бурштинського цвинтаря в п’ятьох ямах. В одній ямі, де було п’ять останків, енкаведисти заложили вибуховий пристрій (15 кг тротилу). За оцінками спеціалістів військомату, сила заложеної вибухівки спроможна була підірвати декілька багатоповерхових будинків. Це була пастка для рідних чи близьких друзів, які б насмілилися забрати останки, щоб похоронити їх по-християнськи. Відтак знайдено було ще чотири ями. В одній із них разом з останками дорослих лежали останки двох дітей віком 5-7 років (за висновками судмедексперта Омеляна Левицького). Чиї це діти і яка їхня провина, ми й досі не знаємо. Обережно були вибрані з ям усі кісточки, промито і покладено в окремі труни. Усі роботи проводилися під наглядом обласного судмедексперта. Протоколом зафіксовано, що при розкопках на краю Бурштинського цвинтаря знайдено: черепів чоловічих – 17, жіночих – 2, дитячих – 2, неопізнано – 1. За свідченням рідних і людей старшого віку (за уточненими даними) встановлено прізвища перепохованих учасників визвольної боротьби 40-50 років. Хочу ще раз назвати їхні імена.
     
Степан Федунків («Змій», с. Дем’янів, загинув 1945 р.)
Петро Яремків («Береза», с. Ст.Мартинів, загинув 1945 р.)
Степан Кліщ (с. Юнашків, загинув 1945р.)
Степан Белів («Жидко», с. Слобідка Більшівцівська, загинув 1946 р.)
Марія Шемелько (с. Вигівка, замордована 1947 р.)
Петро Балацький («Богун», с. Бабухів, загинув 1948 р.)
Володимир Романів (с. Бовшів, загинув 1946 р.)
Михайло Гетьман (с. Бовшів, загинув 1949 р.)
Дмитро Гриців («Орлик», с. Бабухів, загинув 1950 р.)
Євстахій Драгун («Мирон», с. Дем’янів, загинув 1950 р.)
Іван Куцятин («Булава», (с. Дем’янів, загинув у 1950 р.)
Петро Шемелько («Великий», с. Вигівка, загинув 1946 р.)
Степан Янишин («Славко», с. Різдвяни, загинув 1950 р.)
Петро Кохан («Нечай», м. Бурштин, загинув 1951 р.)
     
Вісьмох, у тому числі двох дітей та однієї жінки, на жаль, прізвища встановити і досі не вдалося. 
В неділю, 8 вересня 1996 року, відбулося перепоховання. Вранці на площі біля палацу Культури «Прометей» виставлено 22 труни. Прийшли попрощатися рідні покійних і тисячі людей із Бурштина та навколишніх сіл Галицького і сусідніх районів, учні і студенти навчальних закладів міста Бурштина, представники обласної, районної і міської влади, педагоги, колишні вояки ОУН-УПА області, народний депутат Верховної Ради Роман Круцик. Траурна процесія із 22 трунами, які несли студенти Бурштинського енерготехнікуму, члени молодіжної організації «Тризуб» під жалобну мелодію військового оркестру прибула до церкви, де отці Василь Завірач та Богдан Демків здійснили ритуал похорону. На Бурштинському цвинтарі відбулося покладання трун в спеціально споруджений саркофаг, освячення та громадське віче. Пролунав військовий салют та пісня-реквієм і Гімн України у виконанні хору «Дзвін». Над саркофагом споруджено величний пам’ятник-меморіал із природного граніту (близько 20 тонн), статуї Матері Божої і пам’ятний хрест в пам’ять незнайдених і неперепохоронених. 
Великий благодійний внесок на спорудження пам’ятника-меморіалу надала Бурштинська ТЕС (директор Мирон Романів), родичі перепохованих і громадськість. Монтаж безкоштовно виконало підприємство «Калушнерудпром» (директор Галина Підкамінна).
12 серпня 2001 року відбулося відкриття і освячення пам’ятника-меморіалу. Здавалося, що вже більше ніхто не потривожить спокій невинно убієнних. Та ні, через п’ять років, у 2001 році, знову довелося відкривати вхідний лаз і перепоховати в цьому ж саркофазі ще одну жертву комунізму, підпільницю, 27-річну жінку із с. Пукасівці Софію Шаманську («Біла»), останки якої нам вдалося відшукати завдяки Стефанії Назаркевич, мешканки Нового Мартинова, яка ще зовсім малолітньою випадково бачила, як нелюди ввечері 22 грудня 1952 року заривали на краю Бурштинського цвинтаря мертву Софію, яка застрелилася в одній із хат с. Вигівка, щоб не видати друзів по боротьбі. Громада в центрі села на її честь встановила пам’ятник.
8 вересня 2011 року виповнюється 15 років від дня перезахоронення. Районна станиця Братства вояків ОУН-УПА звертається до Галицької районної і Бурштинської міської влади, громадськості району з проханням, щоб належно вшанувати пам’ять тих, що віддали своє життя за незалежність української держави і спочивають в саркофазі. Для відзначення цієї трагічної дати (15-річчя перепоховання) ведеться деяка реконструкція площі біля пам’ятника-меморіалу. Для цього потрібні кошти. Частково вони уже зібрані, за що ми щиро вдячні благодійникам, а це: Савюк Володимир – 200 грн (м. Івано-Франківськ), Курга Мирон – 100 грн (с. Новий Мартинів), Чайківський Олег – 350 грн (голова Бурштинського осередку "Просвіта”), Балацкі Віра і Степан – 600 грн (родичі, с. Бабухів), Гриців Степан – 200 грн (родич, с. Бабухів), Гуска Марія і Богдан – 600 грн (родичі, м. Бурштин), Прокопів Ігор – 2000 грн (підприємець м. Бурштин), Мезяр Володимир – 5000 грн (ПАТ Західенерго, м. Львів). 
Члени районної станиці Братства вояків ОУН-УПА звертаються до голів місцевих рад і священиків сіл Дем’янів, Вигівка, Бовшів, Старий Мартинів, смт. Більшівці, м. Бурштин і громадськості району внести свою частку в пам’ять односельців, учасників визвольної боротьби, які спочивають у саркофазі меморіалу на Бурштинському цвинтарі. 
Вічна пам’ять героям!
Слава Україні!
     
Кошти можна переказати в Галицький ощадбанк №65
Р/Р 260043014
МФО – 336503
Код – 2566927
Братство ОУН-УПА (пам’ятник)
Або готівкою: м. Бурштин,
Палац культури "Прометей” – музей.
Тел. 45-419
Микола Яцків, голова районної станиці Братства вояків ОУН-УПА

Переглядів: 515 | Додав: Dnister







Пошук на сторінці
Статистика

Locations of visitors to this page
 
Кнопка сторінки

Івано-Франківська обласна організація НСКУ

 


Наші друзі





Відлуння віків Вишивка Оксани Чемеринської
 
©2010 - 20. Ідея, автор, збір і систематизація матеріалів - 
Почесний краєзнавець
України 
Андрій Чемеринський. 


Матеріали авторів розміщені виключно для популяризації та зацікавлення історією рідного краю.
Офіційна позиція Спілки може бути відмінною від думки поданої в авторських матеріалах.

Подання власних дописів та досліджень для розміщення на сторінці вітається.

Copyright MyCorp © 2020