Глибоким знанням наших витоків, творчістю, яка поєднує любов, відзначалась, передусім, виставка ляльок Оксани Смереки у Музеї історії Надвірнянщини, з котрою мали нагоду у травні ознайомитися краяни. Лялька – то душа України, її нерв, її національний порив у виконанні Оксани. І Надвірна як найрідніша і найщиріша, і водночас найвимогливіша, ставилася до її творчості. Звичайно, що поетична уява і талант до поетичного письма (Оксана Смерека-Малик – авторка двох поетичних збірок «Три любові» і «Кав`ярня любови») лише сприяють неординарному її творчому поступу у лялькарстві. «Дивуйте світ, сійте добро працею Ваших рук», – відгукується про виставку надвірнянка Оксана Козак. А ось художник Остап Мальгівський «…вражений колоритом і фантазією. Кожна лялька має свій характер, що є цінним». Мар`яна Лозяк, Дарія Андрухів, Світлана Гереджук, Тетяна Івасишин та Оксана Чернецька дякують «…за відродження української ляльки. Хочеться, щоб молоде покоління не забувало українську культуру. Ми отримали масу позитивної енергетики та задоволення». «Надзвичайно вдячна Вам за приємність для очей і душі… Хай Ваші дівчата несуть славу по всьому світу» (Наталія Зварчук). «Ваші ляльки говорять…, вчать…, виховують» (Олександра Зварчук). «Вдячний за поєднання кольорів поезії з різнобарв`ям відродженої дитячої мотаної іграшки» (Василь Левицький, с. Білі Ослави). На відкритті виставки Оксана зізналась, що першу ляльку створила торік у березні, коли її запросили на щорічну книжкову толоку у Миколаєві-Дністровському, присвячену творчості Уляни Кравченко. Туди авторка поїхала із лялькою Уляною, виконаною у стриманих полинових барвах, що найрельєфніше характеризували аскетичний образ поетеси, сучасниці Івана Франка. В її творчому доробку ляльки з колоритною «Карпатією» (підтеми «Дівки», «ґаздині», «Молодиці»), а ще цикли: «Львів`янки: пані і панянки», «Пори року», «Маків цвіт», «Серпневе поле». Як відзначає письменниця, кандидат філологічних наук Надія Мориквас, стиль лялькарки Оксани Смереки-Малик – емоційний, бо її цикли-композиції з ляльок творять свою ауру і своє інформативне поле… Вбрання та емоційний настрій її авторської ляльки творяться спонтанно, як поезія, що несе в собі справжнє глибоке знання наших джерел. Авторка дебютувала персональною виставкою у Національному центрі народної культури ім. Івана Гончара у Києві торік у серпні. Згодом – участь у двох тематичних виставках у Львові. У лютому цього року – персональна виставка у Художньому ліцеї при Львівській національній академії мистецтв, педколектив якого очолює, а пізніше – виставки у музеях «Дрогобиччина», Гетьманства у Києві та Чернігівському художньому. Оксані замовляють майстер-класи та лекції з майстерності виготовлення ляльок у Косівському інституті прикладного мистецтва, у Львівській академії мистецтв. Мама Оксани, відома патріотка й активістка товариства «Меморіал» і відродження на сцені творів на повстанську тематику Емілія Антонівна, побажали дочці, аби в її подальшій творчості були відображені ті дівчатка, котрі ходили у війну і в післявоєнні роки зв`язковими УПА, наражаючись щоразу на небезпеку, але непохитно вірили у творення Української держави. Щиро вітали авторку з творчим успіхом Володимир Гринішак (відділ культури РДА) та надвірнянці Адам Бунь, Аріадна Срібна, Наталія Зварчук, Олександра Зварчук, двоюрідна сестра Людмила Маслій, Оксана Козак. Вони відзначали, що українські ляльки у виконанні Оксани стануть матрицею віри в Україну і за ними світ пізнаватиме нас, українців. Своїми віршами на фольклорній основі у жанрі щедрівок Оксана привернула увагу учасників виставки до ще однієї грані свого таланту. Бо не тільки «золотим відерцем дівча воду брало» (така назва однієї з її щедрівок), але й сама авторка і своїм «Деревцем «Ярмарок», і ще майже сімома десятками власних ляльок того ж і впродовж наступних травневих днів чарувала, дивувала, заставляла думати, хто ми є на цій землі і які ще незбагненні, невикористані маємо таланти. Іван ГРИДЖУК, «Народна Воля» |
