У нашому районі є чимало таких місць, пам’яток історії та архітектури, які притягують своїм магнетизмом, надзвичайною аурою… і могли б мати величезне значення для формування світогляду у молоді, зміцнення її віри, а натомість частина пам’яток перетворюється в попіл забуття. Не віриться, що костел XVIII століття зараз перебуває в такому жахливому стані. Засмерділі радянськими добривами стіни, аварійний підйом на хори, а у вежі-дзвіниці дах от-от впаде, розграбована крипта, обшарпані розписи... Але давайте спочатку ознайомимося з історією храму. Перший костел в Кукільниках з’явився в XV ст. З документів 1623 р. знаємо, що в той час костел було спалено – як і все поселення (турки і татари постарались). Відновили святиню, але ненадовго – її тотально знищили яничари 1676 р. В протоколі візитації архієпископа Яна Скарбека з 1722 р. сказано, що мурований костел під титулом св. Івана Євангеліста, Марії Магдалини і 40 мучеників був відбудований на кошти архієпископа. Місце під храм взяли чудове: на горбочку, в центрі поселення. Крім своєї основної функції, він мав ще й оборонну: був обгороджений захисним муром товщиною до метра, а входові (вхідні) двері у ньому були лише з півдня та півночі. Акти візитацій з ІІ половини XVIII ст. повідомляють про подальші зміни у самому вигляді святині. За даними 1766 р., в храмі було 7 нових вівтарів, поки що не позолочених і не помальованих, окрім вівтаря св. Трійці. Храм вже мав на той час два дзвони. За наступний рік вівтарі таки були позолочені і помальовані, хори відремонтовані, а дзвони перенесені до нової мурованої дзвіниці, прикрашеної скульптурами двох святих. Зараз з двох святих, Вацлава і Флоріана, зберігся лише один, і то безголовий, хоча ще кілька років тому скульптури були на місці. Що відбувалося з костелом в ХІХ ст. – маловідомо. Тільки й знаємо, що вже тоді з’явилися бляшані ринви, амвон був "гарним і елегантним”. 1870-80 роках польський живописець Ян Санока здійснив капітальну реставрацію храму. Ще й досі на стінах костелу зберігаються фрагменти ікон, писаних ним. Художник створив незвичайної краси престол, схожого на який не було у нашому краї. З Польщі до костелу завезли орган, який мав таку силу звучання, що під час Богослужіння його було чути аж до Більшівців. В часи Першої світової війни костел сильно постраждав. Дах відремонтували в 1919 р., а за капітальний ремонт взялися в 1924 р. Тоді зміцнили фундаменти, потинькували споруду зовні, замінили дах. На початку ХХ століття костел також відіграв важливу роль у житті села. Катехита Микульський, який провадив тут Богослужіння у двадцятих роках, дуже добре ставився до сільських трударів, яких поважав. За роботу на полі, що належало костелу, він платив чималі гроші. При костелі було відкрито "Дом людовий”, який виконував функції нинішньої "Просвіти”. Храм закрили 1945 р. Після 1955 р. в ньому влаштували склад мінеральних добрив. З 1990 р. святиня залишилася нікому не потрібною спорудою посеред села під дощами і вітрами, снігопадами і завірюхами, без даху. Нині німий свідок важливих історичних подій споглядає з горбочка на село, що також помалу вимирає. Всього за кілька кілометрів від Кукільників у Більшівцях розташований костел кармелітів, до якого доля поставилася значно поблажливіше. Він потрапив до пам’яток архітектури ще в радянські часи, а зараз там тривають реставраційні роботи. Промоутер цих відновлювальних робіт В’єслава Голік постановила собі довести цю справу до логічного завершення, а тому слід віддати їй належне в пошуку чималих коштів для реконструкції. Вона також звернула увагу на костел у Кукільниках, що був літньою резиденцією єпископів, а сьогоді ця святиня нищиться через неувагу до себе. Проте і досі В’єслава Голік не може в українських інстанціях з’ясувати, хто є газдою цієї споруди. Можливо, спільними зусиллями громадськості вдасться привернути увагу влади до споруди, бо костел своєю красою та величчю вражає відвідувачів. Краса врятує світ.... Так казали ще наші предки. А що ж рятуватиме наш грішний світ, коли ми мовчки спостерігатимемо, як нищиться, зникає з лиця землі краса? Василь Возняк, учитель історії Придністровської ЗОШ І-ІІ ст. |
