За даними родового дерева, відомого на цей час, парохом в с. Завалеві (біля Підгайців) в 1747 році був о. Іван Глібовицький. До шостого покоління його роду серед нащадків були такі відомі постаті в Україні та за її межами: письменник, публіцист Б. Лепкий, кардинал Любомир Гузар, директор гімназії Сабат, журналісти, лікарі… До шостого покоління відноситься і мій батько – Теофіль Глібовицький, народжений в 1902 році в м. Заліщиках, де катехитом української гімназії був мій дід Софрон Глібовицький. У 1921 році батько закінчив українську гімназію в м. Львові, а в 1926 році – духовну семінарію, після цього митрополит А. Шептицький рукоположив його в сан греко-католицького священика. В період з 1927 по 1933 рік був парохом в с. Вістовій, Угринові, Єзуполі та Миловані, а з 1933 року по 1947 рі
...
Читати далі »
Переглядів: 938 |
Долучив: Dnister |
Дата: 12.05.2012
|
Про те, що тут міститься серйозна установа, свідчить гармата перед входом. Ця 76 мм протитанкова ЗИС-3 «прикриває» філію Національного військово-історичного музею України — музей «Герої Дніпра» (Національної Гвардії, 14Д). Танки сюди, може, й не пройдуть, а от «Репортеру» вдалося. Директор музею Ярема Кваснюк — професійний військовий, це видно одразу — серйозний, підтягнутий. Чому музей називається саме так? «Справа в тому, що після війни у нашому місті дислокувався штаб 38 армії та деякі її частини, — пояснює Кваснюк. — У 1966 році при ній був створений музей бойової слави. А оскільки найбільший героїзм солдати дивізії проявили під час форсування Дніпра, то й назву музей отримав відповідну». Починаємо екскурсію. Домінантою вестибюля є 120 мм полковий міномет. За словами директора, це найстра
...
Читати далі »
Переглядів: 659 |
Долучив: Dnister |
Дата: 11.05.2012
|
Історія знає чимало прикладів, коли любов чоловіка до жінки спричинялась до величезних наукових відкриттів. Ще 35 років тому ми довідалися, що головна праця наукового життя славетного археолога Ярослава Пастернака (1892-1969) «Старий Галич», була присвячена його дружині Марії. Історія людства також повторюється в тому плані, що кохані жінки великих чоловіків часто перебувають в затінку слави своїх суджених, навіть, якщо вони їм не поступаються успіхами в науковій, культурній чи громадській діяльності. За всю історію вивчення біографії Пастернака – науковця, найбільше, що ми довідувалися про Марію Пастернакову, може характеризувати лишень один абзац із нарису Василя Вериги «Дослідник підземного архіву України». Там коротко сказано: «У 1930 р. доктор Пастернак одружився з Марією Стецик, учителькою "Рідної Школи” імені Т.Шевченка у Львові. Його дружина ст
...
Читати далі »
Переглядів: 695 |
Долучив: Dnister |
Дата: 11.05.2012
|
Візитною карткою Калущини називають історико-меморіальний музей Степана Бандери у Старому Угринові. Установа функціонує 12-й рік. Близько 10 тисяч туристів з різних куточків України та з-за кордону щорічно приїжджають до Старого Угринова. У рамках ознайомлення з історичними та навчальними закладами Калущини у Старому Угринові побував голова Благодійної фундації Вячеслава Кредісова — доктор економічних наук Вячеслав Кредісов. Сюди ж, на його запрошення, завітала знімальна група телепроекту «Україна онлайн», який виходить на телеканалі «Ера» у рамках програми «Доброго ранку, Україно!». — Якщо хтось запитає, де б’ється серце бандерівського краю, то відповідь буде однозначною:
...
Читати далі »
Переглядів: 502 |
Долучив: Dnister |
Дата: 11.05.2012
|
У нашому районі є чимало таких місць, пам’яток історії та архітектури, які притягують своїм магнетизмом, надзвичайною аурою… і могли б мати величезне значення для формування світогляду у молоді, зміцнення її віри, а натомість частина пам’яток перетворюється в попіл забуття. Не віриться, що костел XVIII століття зараз перебуває в такому жахливому стані. Засмерділі радянськими добривами стіни, аварійний підйом на хори, а у вежі-дзвіниці дах от-от впаде, розграбована крипта, обшарпані розписи... Але давайте спочатку ознайомимося з історією храму. Перший костел в Кукільниках з’явився в XV ст. З документів 1623 р. знаємо, що в той час костел було спалено – як і все поселення (турки і татари постарались). Відновили святиню, але ненадовго – її тотально знищили яничари 1676 р. В протоколі візитації архієпископа Яна Скарбека з 1722 р. сказано, що мурований кост
...
Читати далі »
Переглядів: 705 |
Долучив: Dnister |
Дата: 11.05.2012
|
У вересні 1939 року до Станиславова прийшли червоні. Разом з військовими понаїхала ціла армія чиновників, партноменклатури та працівників «доблесних» органів. Приїхали вони не самі — разом із дружинами та дітьми. Житлову проблему вирішили досить просто. По квартирах ходили НКВСівці, які казали господарям, що тут буде мешкати товариш такий-то і тому необхідно звільнити кілька кімнат. Зрозуміло, що нові господарі життя обирали не трущоби на околиці, а фешенебельні кам’яниці у центрі міста. Польський журналіст Тадеуш Ольшанський написав цікаві спогади про своє дитинство у Станиславові. Його батько був лікарем і мешкав на вулиці Камінського (Франка). Їхня чотирикімнатна квартира тоді перетворилася на комуналку, коли два покої забрав такий собі лейтенант Шмуклер із держбезпеки. Незабаром до нього приєдналась вагітна дружина. Вона розродилася хлопчиком, яког
...
Читати далі »
Переглядів: 712 |
Долучив: Dnister |
Дата: 11.05.2012
|
|
