Четвер, 28.03.2024, 16:55:10

 
Меню сторінки
 
Анонси подій
 
Нові світлини

 
Важливі події

Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання

 
Календар новин
«  Травень 2012  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
 123456
78910111213
14151617181920
21222324252627
28293031
 
Архів новин
Головна » 2012 » Травень » 18 » Продовжувач славного роду
09:28:41
Продовжувач славного роду
27 липня 2004 року пішов з життя один з титанів гуцульської різьби на дереві — Василь Семенович Корпанюк. Важко уявити собі гуцульське село Яворів без цього яскравого, наділеного Богом багатьма дарами, чоловіка. Цього гуцула з діда-прадіда, який прожив життя, як подобає верховинцеві — легко, темпераментно, артистично.
Народився Василь Семенович у родині одного з найшляхетніших різьбярів Гуцульщини — Семена Корпанюка 19 травня 1922 року. Від нього успадкував філософський погляд на світ, золоті руки майстра, тонкий музичний слух, від матері — Параски Чорномудяк-Корпанюк, знаної вишивальниці і ткалі — прагнення ступати в ногу з часом і надзвичайне почуття гумору, а від обох батьків — шанобливе ставлення до людей і те особливе вміння прихилити до себе людське серце. Правнук патріарха гуцульської різьби на дереві Юрія Шкрібляка рано взяв до рук різця. Родинні перекази, які стали майже легендами про прадіда Юрія і його талановитих синів Василя, Миколу, Федора, спілкування і споглядання за роботою батька і його знаменитого брата Юрія, гаряча кров і генетичне зерно, так уміло посаджене невидимою рукою, дали свої плоди. На дереві роду Шкрібляків-Корпанюків визрівав новий талант, який поєднав у собі традиції предків і їх новітнє переосмислення.
«У 14-річному віці, — як говорив сам Василь Корпанюк, — я став на свій хліб, тобто почав заробляти на прожиття різьбою». Різьба стала справою його життя. Вона допомогла виживати в тяжкі для родини воєнні і повоєнні часи, вона годувала, зодягала і водночас була тою найвищою насолодою, яку відчуває митець, заглиблений у творення. Не один музей світу прагнув би мати речі, які зі звичайного дерева видовбувала його переповнена душа.
Василь Корпанюк був особливим, хоч і наче був такий самий, як усі жителі гір, але ходу мав легшу і граціознішу, зір гостріший, а слух тонший, пам’ять його могла осягнути і вмістити у своїй скарбниці більше, розум осмислити глибше й ширше, почуття гумору його було делікатнішим, а фантазія безмежною. Втім, людина як людина. Його часто можна було бачити з косою, з сокирою, з в‘язкою дров на плечах, з кошиком яблук, на драбині в черешні або в толоці біля худоби, в товаристві за чаркою або на весіллі чи похороні.
Семенів, як називали його односельці, був бажаний для дорослих і малих. Усім було цікаво з такою людиною. В кожному з них він залишив свій незгладимий слід. Його художній і музичний таланти, як двоє крил, підтримували його душу в польоті. Від батька Василь успадкував не лише талант до різьби. Він чудово грав на скрипці, сопілці, дримбі, наспівуючи при цьому гуцульських пісень, коломийок, а також власних пісень, які придумав, працюючи над різьбою. Ще хлопцем придбав собі кларнет і самотужки навчився грати на ньому.
Але різьба перевершила все. У невеликій «хатчині»-майстерні за верстатом із сотнею доліт створено всі його твори, не один орнамент його тарілок, скриньок, свічників, хрестів, обкладинок для альбомів і книг, чаш, жіночих прикрас і т. д. намалювався його уяві і був відтворений у дереві, і не один вишуканий смак порадували ці вироби.
Відомий косівський різьбяр Володимир Гуз, даючи Василеві Корпанюку рекомендацію в члени Спілки художників, писав: «Працює в галузі народного мистецтва з 1936 року, але по-справжньому його талант розвинувся після Другої світової війни. Відтоді він бере участь у кожній виставці народного мистецтва, ось декілька з них: Республіканська виставка народної творчості у м. Києві (1949 р.), виставка народної творчості в м. Лілль (Франція, 1957 р.), виставка в Софії (Болгарія, 1958 р.), виставка, присвячена 150-річчю від дня народження Тараса Шевченка (1964 р.), виставка, присвячена 100-річчю від дня народження Лесі Українки і ще в багатьох всеукраїнських і, на той час, всесоюзних виставках».
Коли у Василя Семеновича запитували, чи є його роботи у відомих колекціях чи в музеях, майстер відповідав: «Йой, Боже, я й не годен сказати, де саме, але по всіх усюдах:  у Косові і Коломиї, Івано-Франківську і Львові, в Києві і Петербурзі, та й за кордоном дуже багато. Здебільшого мої роботи ходять по світу без мене».
Ще багато можна сказати про цю незвичайну людину і те, що, працюючи, він прищепив любов до творчості своїм дітям Василеві та Марічці. Василь опанував та розвинув батьківське ремесло, він заслужений художник України. Дід Василь навчив різьбити своїх трьох онуків: Юрка, Андрія та Семена. В 2002 році Василь Корпанюк був удостоєний звання «Заслужений майстер народної творчості України».
За життя майстра сотні людей відвідали музей родини Корпанюків. Багато теплих слів записано у книгах відгуків. Ось один із них: «Дякуємо Вам, родино славних талантів, за Вашу пребагату творчість, за цей «Храм Краси і Дива», за все, що Ви зробили і зробите в майбутньому для людей, для прийдешнього, для нашого талановитого співочого народу, для його звеличення і слави. Ваша слава, як наша народна пісня, не вмре, не загине. Нехай Вашому талановитому роду ніколи не буде переводу». І ще один, по-дитячому щирий: «Ми хотіли б бути хоч трохи Корпанюками».
Марія КОРПАНЮК

Переглядів: 680 | Додав: Dnister









Пошук на сторінці
Статистика

Locations of visitors to this page
 
Кнопка сторінки

Івано-Франківська обласна організація НСКУ

 


Наші друзі







Відлуння віків Вишивка Оксани Чемеринської
 
©2010 - 24. 
Ідея, автор, збір і систематизація матеріалів - 
Почесний краєзнавець
України 
Андрій Чемеринський. 


Матеріали авторів розміщені виключно для популяризації та зацікавлення історією рідного краю. 
Висловлюємо подяку авторам за їхню нелегку працю! 
Через технічні можливості сторінки ми не можемо подати посилання (гіперлінк), проте вкажемо прізвище автора (або ресурс походження). 
Нашим завданням є збір масиву інформації з різних джерел - щоб зацікавлені особи мали можливість з нею працювати. Ряд інтернет - сторінок з часом втрачають свої попередні публікації, ми старатимемося їх зберегти на цьому ресурсі. 

Подання власних дописів та досліджень для розміщення на сторінці вітається.

Спілка та веб - сторінка не є власником авторських матеріалів, тільки популяризує їх для загальної обізнаності.

Офіційна позиція Спілки може бути відмінною від думки поданої в авторських матеріалах. 

Copyright MyCorp © 2024