Караїмів Україна визнала корінним народом Криму нарівні з кримськими татарами. Численні караїми жили в серці Галичини і служили українському народові та українській Церкві. Цю пам’ять системно "забували" в тоталітарні роки. Один із прикладів такого служіння – черниця Лонгина Абрагамович (1886–1952).

Понад століття тому він увійшов в українську літературу тонким психоаналітиком, відкривачем глибин душі земляків-галичан та й не лише їх. Читаючи оповідання і повісті Леся Мартовича, зайвий раз переконуєшся: він цілком сучасний. Бо образи його творів – це люди, які оточують нас. А атмосфера тодішнього галицького села багато в чому нагадує нинішні суспільні відносини.

У Галицькій центральній бібліотеці відбулася презентація книжки відомого прикарпатського краєзнавця Івана ДРАБЧУКА «Відомі уродженці Галича».

Бібліотекар читального залу Галина Петраш розповіла про автора нового видання — педагога, історика-краєзнавця, провідного редактора інформаційно-видавничого сектору Національного заповідника «Давній Галич». Творчість Івана Драбчука багатогранна – від поезії до історичних праць, в яких він пише про хорватів, боярські роди, постаті галицької історії. Черговим продуктом його пошукової роботи стала книжка «Відомі уродженці Галича» (Івано-Франківськ, 2020 р.).

Музей Писанки у Коломиї можна «перефарбувати», або «перетворити» на гору сміття.

Львівські та місцеві ІТ-шники створили спеціальний додаток для смартфону, якому під силу таке перевтілення для головного символу Коломиї, інформує НТК.

Все що потрібно, це навести камеру телефону на яйцеподібну будівлю музею та приміряти на нього новий орнамент.