Неділя, 2019-09-22, 5:12 AM

 
Меню сторінки
 
Анонси подій
 
Нові світлини

 
Важливі події

Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання

 
Календар новин
«  Липень 2013  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
1234567
891011121314
15161718192021
22232425262728
293031
 
Архів новин
Головна » 2013 » Липень » 26 » Мури на показ
9:57 PM
Мури на показ
Поки у місті реставрують браму Потоцьких, археологи розпочали розкопки біля неї. Знахідки вражають — це фортифікаційні мури XVII та XVIII століть. Їх планують музеїфікувати та створити тут ще одну туристичну принаду Івано-Франківська.

Дивіться, поки можна
Розкопки фортифікаційного вузла розпочалися ще 1 липня та тривали три тижні. Якраз минулої п’ятниці вони призупинилися. Було розкопано два шурфи, один біля самої брами, інший — траншеєю через клумби до пам’ятника-погруддя пасічнику Прокоповичу.
Ці археологічні дослідження ініціювали представники історико-краєзнавчого об’єднання «Моє місто» та інституту археології.
«Ми порадилися і вирішили, що при реставрації брами Потоцьких треба дослідити, що ж там під землею, бо потім це мощення закриють, — розповідає директор Прикарпатської археологічної експедиції інституту археології НАН Василь Романець. — Зробили робочу групу, визначили схему, де будемо копати. Результати наших досліджень — знайшли і відкрили два століття: XVII — фортечний рів першої фортеці на глибині — 4.25‑4.30 метри; XVIII століття — мури — 1.85-2 метри».
До розкопок залучали студентів Інституту  історії та політології Прикарпатського університету, які після першого курсу проходять археологічну практику, та волонтерів.
Окрім старовинних мурів, знайшли давні черепки та 42 бойових ядра з часів польсько-турецької війни 1676 року. «Це чавунне лиття XVII століття, — розповідає Романець. — Вони могли належати як захисникам фортеці, так і туркам. З фортеці могли на пряму стріляти по нападниках і ядра скочувалися у фортифікаційний рів. І навпаки, коли турки йшли до нас, то по дорозі розгромили всі замки. Там також могли бути якісь гармати, які вони забирали і з них стріляли по нашій фортеці».
Зараз ті ядра знаходяться в інституті археології на опрацюванні. Потім їх віддадуть у Краєзнавчий музей.
Нині розкопки біля брами засипали, а траншею до пам’ятника поки що залишили. Заглянувши під піддони, якими накрили копанку, можна побачити старі фортифікаційні мощення та бруківку.

Засипати не можна залишити
Цікаво, що історико-краєзнавче об’єднання «Моє місто» та інститут археології планують й далі розкопати ці мури та показати їх місту — створивши своєрідний музей під відкритим небом. Таку ідею, до речі, їм підкинули самі мешканці.
«Багато людей підходили і розпитували, — згадує Романець. — Побачили, що ми один шурф засипаємо, і стали переконувати, аби залишити як є, щоб інші бачили і знали нашу історію. І настільки багато було таких звернень, що ми вирішили порадитися з цього приводу».
Отож минулого понеділка, 22 липня, ініціатори розкопок зустрілися з секретарем міської ради Миколою Вітенком. Розповіли про знахідки та про те, що планують робити далі.
Миколу Вітенка дуже здивувало, що на цій зустрічі не було головного архітектора міста Володимира Гайдара. Вислухавши дослідників, Вітенко переніс зустріч на наступний день, але наголосив, що на неї також мають прийти земельними, представники архітектури та інспекції з благоустрою. «Маємо уточнити статус земельної ділянки, архітектура має дати план мереж, аби не наткнутися на газову трубу, — сказав Вітенко. — Треба з’ясувати, кому належить та земля». В кінці він додав, що місто зацікавлене в розкопках і в тому, аби показати його історію, адже «ми культурне європейське місто».
Наступного дня зустріч не відбулася. Її знову перенесли.

Місту — амфітеатр
До речі, це не перші такі дослідження біля палацу Потоцьких. Минулого року там розкопали бойові проходи з фортеці, але їх довелося засипати. Та археологи встигли все виміряти та дослідити, тому при потребі їх знову можна буде відкрити для експонування.
«Хочемо все показати нашим мешканцям, — стверджує Романець. — Будемо пропонувати владі міста кілька варіантів. Маємо намір розмежувати границі фортеці Станиславівської — зробити трасування території. Будемо думати, що робити на кожному конкретному місці».
Простіше кажучи, дослідники планують зробити своєрідний музей під відкритим небом. Розкопати наскільки можливо ті старі фортифікаційні мури та показати їх туристам. Цікаво, що такий музей пропонують зробити у вигляді амфітеатру, в якому східці вестимуть на глибину два метри до невеличкої брукованої площі та фортечної стіни.
«Я думаю, що це знахідка століття для міста, — каже засновник краєзнавчого об’єднання «Моє місто» Василь Іваночко. — Ми колись думали, що мури є тільки там, де бастіон. Нині ж пропонується повністю відкрити залишки цього муру. Якщо знайдемо, то покажемо ще й протилежний мур. Якщо працювати у межах цих клумб, то постраждають лише дерева та пам’ятник пасічнику, який треба буде просто перенести в інше місце».

Таке вже робили
За словами керівника міського відділу охорони культурної спадщини Ігоря Панчишина, завдяки розкопкам припинилися розмови про знесення палацу Потоцьких. «Це місце і в середині, і навколо — знахідка, — зазначає він. — Свого часу ми відновили бастіон, хоча на початках мали про нього набагато менше інформації, ніж зараз про ці мури. Але пішли, працювали і виросло те, що ми бачимо зараз».
«Щодо бастіону ми рік вагалися, що там робити, — розказує Василь Романець. — Долучали архітекторів-реставраторів та науковців. Так само будемо робити й тут. Тобто досвід уже є, лиш би допомогли з фінансуванням. Якщо в бастіон вдалося залучити приватні кошти інвестора, то тут поки що немає нічого. Тобто було б добре, аби спочатку зацікавилось місто, а потім й інвестор знайдеться».
Отож нині всі чекають якогось спільного і головне позитивного рішення. В іншому випадку — все доведеться знову засипати. Шкода, бо ідея дуже класна. А місту ще одна туристична родзинка ой як не завадить.
СВІТЛАНА ЛЕЛИК

Переглядів: 415 | Додав: Dnister







Пошук на сторінці
Статистика

Locations of visitors to this page
 
Кнопка сторінки

Івано-Франківська обласна організація НСКУ

 


Наші друзі





Відлуння віків Вишивка Оксани Чемеринської
 
©2010 - 19. Ідея, автор, збір і систематизація матеріалів - 
Почесний краєзнавець
України 
Андрій Чемеринський. 


Матеріали авторів розміщені виключно для популяризації та зацікавлення історією рідного краю.
Офіційна позиція Спілки може бути відмінною від думки поданої в авторських матеріалах.

Подання власних дописів та досліджень для розміщення на сторінці вітається.

Copyright MyCorp © 2019