Вівторок, 2017-12-12, 12:27 PM

 
Меню сторінки
 
Анонси подій
 
Нові світлини

 
Важливі події

Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання

 
Календар новин
 
Архів новин
Головна » 2017 » Травень » 27 » Нові штрихи про відкривача «Галицької Трої». До 125-річчя від дня народження вченого-археолога Ярослава Пастернака
9:53 PM
Нові штрихи про відкривача «Галицької Трої». До 125-річчя від дня народження вченого-археолога Ярослава Пастернака

«Ярослав Пастернак — дослідник «Галицької Трої» — так називалася виставка в Львівському історичному музеї, присвячена 125-й річниці від дня народження славетного українського вченого-археолога.

Дослідження наукової біографії і творчої спадщини Я. Пастернака (1892—1969 рр.) розпочалося ще при житті дослідника. Багато нових сторінок вже у наш час відкрили сучасні історики Наталія Булик, Володимир Петегирич, Тарас Романюк, тому, здавалося б, яких ще сенсацій можна було чекати на відкритті виставки. А наукові несподіванки очікували майже у кожній музейній вітрині, адже до пошуку нових експонатів долучилися ті музейні працівники, які, за словами Я. Пастернака, «мають родитися, а не робитися». За роки незалежності української державності матеріали про археологічний подвиг великого науковця нагромадилися в багатьох наукових інституціях, зокрема в інституті українознавства НАН України, Національному музеї у Львові ім. Андрея Шептицького, Центральному державному історичному архіві у Львові, музеї Українського католицького університету, Національній науковій бібліотеці України ім. Василя Стефаника. Всі вони знайшли своє гідне місце у виставковій експозиції.

Звичайно, що домінантою в музейній мандрівці виступають археологічні матеріали з Крилоса—Галича, які відкрив Я. Пастернак рівно 60 років тому, коли розпочалася його «Галицька Троя» на фундаментах Успенського катедрального собору. Окремі з археологічних деталей було представлено на міжнародній виставці «Слава Візантії», яка діяла в нью-йоркському Метрополітен-Музеї у 1997 році, коли зарубіжним музейникам настільки сподобалася керамічна плитка ХII ст. із зображенням грифона, що вони виготовили сувенірний подарунок. Мініатюрна копія реліквії з Галича миттєво розійшлася по всьому світі. До речі, науковці США, які підготували розкішний виставковий альбом, встановили тоді, що знаменитий колт, знайдений Я. Пастернаком у 1940 р. на Золотому Тоці, був виготовлений в ювелірній майстерні найвищого розряду при імператорському дворі у Константинополі.

Найбільше диво на виставці очікувало на її відвідувачів завдяки багаторічному, терплячому, цілеспрямованому пошуку наукового працівника Львівського історичного музею Емілії Зарубій, яка свої дослідження зосередила на родинному осідку Пастернаків у селі Зіболки на Жовківщині. Та невидима ниточка, виявити яку вдається далеко не всім дослідникам, привела авторку широко відомої книги «Золоті і срібні вироби у збірках Львівського історичного музею» до численних пагінців з могутнього родового дерева Пастернаків. Власне, вони як найкоштовнішу реліквію оберігали сімейний архів батька археолога, досить відомого в Галичині священика УГКЦ, активного суспільно-громадського діяча отця івана Пастернака. Завдяки цьому відкриттю, до якого входять сотні музейних експонатів, з’являються абсолютно нові контури наукового портрета Ярослава Пастернака, його родинного оточення, широких особистих зв’язків з визначними європейськими археологами, участі в багатьох тогочасних міжнародних форумах. Директор інституту українознавства у Львові професор Микола Литвин у своєму виступі доречно зауважив, що нам з професором іваном Миронюком слід братися до роботи над третім виданням книги про Я. Пастернака, адже тепер всі прогалини в життєписі вченого можна заповнити.

Після відкриття виставки відбувся круглий стіл з участю археологів, істориків, музейних працівників, які вивчають творчу біографію і науковий доробок відкривача «Галицької Трої». Про археологічні відкриття науковця в Галичі і на теренах Галицько-Волинської Русі розповіли кандидат архітектури Юрій Лукомський, дослідниця з Львівського університету Наталія Білас і професор «Львівської політехніки» Святослав Терський. Професор Микола Литвин поділився своїми знахідками в архівних установах Києва, які допомагають простежувати участь Я. Пастернака у звитяжній епопеї Української Галицької Армії (1919—1920 рр.). Провідні фахівці Львівського історичного музею Ольга Перелигіна та Емілія Зарубій розкрили таємниці пошуку в процесі організації ювілейної виставки.

Дуже хотілося б, щоб цю виставку з часом було розгорнуто в Івано-Франківську та давньому Галичі, адже Я. Пастернак не тільки встановив для історії України точне місце столиці Галицько-Волинської держави, а й проводив розкопки у Скиті Манявському, відкрив у низці сіл Коломийщини, Надвірнянщини і Богородчанщини могильники культури карпатських курганів (початок I тис. н. е.), дослідив трипільське селище в с. Корничі біля Коломиї і ранньосередньовічні християнські поховальні пам’ятки в с. Хотимирі на Тлумаччині. Завдяки його вивченню курганів культури шнурової кераміки біля сіл Вікторова, Комарова і Сокола сучасна наука трактує історичний ареал Галицького Подністров’я як прабатьківщину індоєвропейської спільноти і колиску ранніх слов’ян, які спиналися на ноги в лоні комарівської археологічної культури.

Ігор КОВАЛЬ, Ігор ПРУНЬКО


Переглядів: 17 | Додав: Dnister


Пошук на сторінці
 
Статистика

Locations of visitors to this page
 
Кнопка сторінки

Івано-Франківська обласна організація НСКУ

 


Наші друзі



Відлуння віків Вишивка Оксани Чемеринської
 
©2010 - 17. Ідея, автор, збір і систематизація матеріалів - мгр. історії, член НСКУ Андрій Чемеринський. 
Матеріали авторів розміщені виключно для популяризації та зацікавлення історією рідного краю
Copyright MyCorp © 2017