Вівторок, 19.03.2024, 09:58:24

 
Меню сторінки
 
Анонси подій
 
Нові світлини

 
Важливі події

Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання

 
Календар новин
 
Архів новин
Головна » 2018 » Січень » 5 » Слідами старого Станиславова. Будинок Вольфа Бреннера
18:03:56
Слідами старого Станиславова. Будинок Вольфа Бреннера

Знаєте, чим відрізняється пам’ятка архітектури від пам’ятки історії? Якщо споруда збудована понад 50 років тому, належить до певного стилю і має цінність, то це – пам’ятка архітектури. А якщо там жив якийсь визнач­ний діяч, то це вже пам’ятка історії.

Втім, якщо особистість дуже відома, то їй у будинку навіть мешкати не треба – досить туди зайти!

Кам’яниця № 3 на Вічевому майдані – два в одному – пам’ятка історії та архітектури. Її збудували у 1880-х на замовлення Вольфа Бреннера. Він був лікарем і в документах зазначав, що є доктором медицини. Особливих прикрас споруда не має. Архітектурний опис будинку досить стислий: «Триповерховий, по фасаду одинадцятивіконний. У плані П-подібної форми. Разом із прилеглим від вулиці Січових Стрільців будинком утворює каре з внутрішнім двориком. В основу зв’язку між приміщеннями покладено анфіладно-коридорний принцип. Перший поверх рустований, прикрашений лопатками та підвіконними нішами. Вікна прямокутні, декоровані футринами й сандриками*. Стиль – неокласицизм. Автор невідомий».

У 1892-му кам’яницю придбав Озіяш Блюменфельд, єврейський підприємець, що мав млин на Бистриці. Перепис 1900 року зафіксував, що у будинку мешкали дев’ять родин, із власником включно. Перший і частину другого поверху займали офіси. На старій поштівці бачимо, що балкон прикрашає транспарант із рекламою «Банку торгівлі і промислу». На початку ХХ століття кілька кімнат знімало українське товариство «Руська бесіда», засноване «для плекання товариського життя та скріплення і піднесення національного духу».

9 грудня 1903 року будинок прийняв гостя – київського композитора Миколу Лисенка, підданого Російської імперії, який здійснював турне по Галичині з нагоди 35-річного ювілею своєї музичної та громадської діяльності. Ось як описав його візит очевидець Левко Лопатинський: «Ювілят задержався там (у Станиславові – Авт.) лише на три години. На двірці зелізниці зібралися тисячки публики і утворили довгий шпалір, який порядкували «Соколи» (українське патріотично-спортивне товариство – Авт.). Ювілята випроваджено шпаліром до почекальні І кляси, серед невмовкаючих криків «Слава», і тут по привітній промові вручили йому панночки китицю квітів.

З двірця довгий ряд повозів завіз гостя до дому «Руської бесіди», прикрашеного хоругвами, зеленню і малюнками і тут подав посол-селянин п. Гурик хліб-сіль достойному гостеві. Місцеві товариства і селянські хори та «Соколи» з околиці представилися ювілятові і складали привіти. Потім засіли до обіду, під час якого співали напереміну селянські хори, «Боян», а «Соколи» в відзнаках продефілювали перед ювілятом, співаючи свій сокільський марш. При обіді підношено численні тости в честь ювілята, а він, занявши слово, висказав свою велику радість, що бачить галицьку Русь-Україну такою розбуд­женою та сильною, що може сміливо глянути в очі будучині».

Сьогодні про перебування у кам’яниці Миколи Лисенка нагадує меморіальна таблиця, відкрита у 1992-му – в день святкування 150 річниці композитора.

А нещодавно на фасаді будинку з’явилась ще одна дошка – Івану Пришляку, який тут мешкав. За 20 років керування обласним управлянням громадського харчування, яке очолив на початку сімдесятих, він фактично створив тодішнє кулінарно-ресторанне обличчя Івано-Франківська. Ось стислий перелік його основних досягнень: запровад­ження мережі магазинів «Прикарпатський коровай», що славились на всю Україну, побудова культового «Молочного кафе», яке завдяки оригінальному дизайну та асортименту стало візитівкою міста, відкриття ресторанів «Бистриця» «Ювілейний», «Україна».


Переглядів: 362 | Додав: Dnister









Пошук на сторінці
Статистика

Locations of visitors to this page
 
Кнопка сторінки

Івано-Франківська обласна організація НСКУ

 


Наші друзі







Відлуння віків Вишивка Оксани Чемеринської
 
©2010 - 24. 
Ідея, автор, збір і систематизація матеріалів - 
Почесний краєзнавець
України 
Андрій Чемеринський. 


Матеріали авторів розміщені виключно для популяризації та зацікавлення історією рідного краю. 
Висловлюємо подяку авторам за їхню нелегку працю! 
Через технічні можливості сторінки ми не можемо подати посилання (гіперлінк), проте вкажемо прізвище автора (або ресурс походження). 
Нашим завданням є збір масиву інформації з різних джерел - щоб зацікавлені особи мали можливість з нею працювати. Ряд інтернет - сторінок з часом втрачають свої попередні публікації, ми старатимемося їх зберегти на цьому ресурсі. 

Подання власних дописів та досліджень для розміщення на сторінці вітається.

Спілка та веб - сторінка не є власником авторських матеріалів, тільки популяризує їх для загальної обізнаності.

Офіційна позиція Спілки може бути відмінною від думки поданої в авторських матеріалах. 

Copyright MyCorp © 2024