Понеділок, 2019-09-16, 5:34 PM

 
Меню сторінки
 
Анонси подій
 
Нові світлини

 
Важливі події

Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання

 
Календар новин
«  Вересень 2012  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
     12
3456789
10111213141516
17181920212223
24252627282930
 
Архів новин
Головна » 2012 » Вересень » 21 » Спортивні сліди Станиславова
10:09 AM
Спортивні сліди Станиславова
У 1960‑х роках, коли Станиславів вже називався Івано-Франківськом, сюди повернувся Роман Андрухович, який до війни активно займався спортом. Він пройшовся містом у пошуках місць, де колись вирувало спортивне життя. Ці спостереження у 1975 році побачили світ в «Альманасі Станиславівської землі». Пройдемося і ми.
Свою прогулянку Андрухович почав з вулиці Франка. На її початку раніше, як і тепер, була пожежна частина. З однією відмінністю — перед її гаражами були непогані тенісні корти. Довкола на цій вуличці жило чимало любителів спорту: один із кращих футболістів міста Ярема Попель, сестри-атлетки Ліда та Ірина Барнич. Корти завжди мали відвідувачів. Нині там житлові будинки.
Йдемо далі стометрівкою, попри поштамт повертаємо ліворуч та виходимо на вулицю Січових стрільців. Трохи лівіше перед нами — Будинок культури глухих. Ще кілька років тому у його дворі була військова частина, яка впритул підходила до міської телевежі. Так було не завжди.
За Польщі тут росли верби. Українські гімназисти та прості мешканці міста зібралися гуртом і почали облаштовувати цю територію. Дерева викорчували, землю перекопали, навезли тачками новий ґрунт, все це утрамбували кам’яним валом. Так у Станилавові з’явився перший і найкращий в місті тенісний корт. Місцина отримала назву площі «Чорногора», бо стала власністю однойменного туристично-спортивного товариства.
З цим місцем пов’язане зарод­ження в Станиславові волейболу та баскетболу, тут виник Український спортивний клуб, а згодом і Український спортивний союз (УСС). «А твій клюб уже належить до УСС?», — запитував напис на тутешньому паркані.
У 1932 році на площі «Чорногора» відбувся перший чемпіонат міста з тенісу. Та у 1937 році польська влада заборонила УСС. Чиновники вирішили ліквідувати й матеріальну базу союзу. Корт та інші спортивні майданчики заорали так, що від них не залишилося й сліду.
На вулиці Чорновола нині розташована обласна наукова бібліотека ім. Франка. До війни ця масивна чотириповерхівка була Народним домом. Здавалося б, це мало бути місце виключно для культурних і просвітницьких заходів. Ба ні, у 1931 році тут відбувся перший індивідуальний чемпіонат міста з настільного тенісу, який тоді знали як пінг-понг. Нема чого дивуватися. У довоєнному Станиславові пінг-понг, завдяки своїй простоті та дешевизні, був другим за популярністю після футболу.
Нині в Івано-Франківську чи не єдиним довоєнним спортивним майданчиком, який не змінив свого призначення, залишився стадіон «Рух». За радянських часів він називався «Кристал», за Польщі — «грище Каси Ощадності». Нині тренувальні футбольні поля тут є лише з боку вулиці Дорошенка, до війни вони оточували стадіон з усіх боків.
«Довкола головного грища амфітеатрально підносяться кілька рядів порядно виконаних бетонових місць для сидження, — пише Роман Андрухович. — Дерев’яної трибуни нема, замість неї є невеликий дашок. Як і раніше, під місцями для публіки є одягальні для змагунів і змагунок». Цікаво, що написав би цей чоловік, якби побачив «Рух» у його сучасному стані?
До слова, Андрухович згадує в околицях стадіону ще й майданчики для волейболу та бідненькі тенісні корти. Нині, як знаємо, їх немає.
Коли він вийшов із парку, то зупинився від несподіванки — перед ним відкрилося нинішнє міське озеро. Виявляється, під його водною гладдю чимало місць спортивної слави довоєнного Станиславова. Тут був футбольний стадіон польського товариства «Сокіл», тут пролягала дистанція крайових змагань з бігу.
Залишився до наших днів і стадіон «Наука», на якому колись відбувалися футбольні ігри Українського спортивного клубу. Зникли лише тенісні корти, де у 1934 році відбулися перші крайові змагання з тенісу, коли станиславівці зустрілися з коломиянами.
«Спортовці тепер не їздять на змагання до Богородчан драбинястим возом і не ходять пішки до Ямниці, — завершує свої спостереження Роман Андрухович. — Проте я певний того, що такого приємного, милого, здорового і правдивого аматорського спорту, який ми плекали, в нашому місті вже хіба не буде. І тільки жаль, що теперішнє молоде покоління Станиславова майже нічого не знає про цей наш міжвоєнний спорт».
 МИКОЛА ВОЛКОВ 

Переглядів: 338 | Додав: limnytcja







Пошук на сторінці
Статистика

Locations of visitors to this page
 
Кнопка сторінки

Івано-Франківська обласна організація НСКУ

 


Наші друзі





Відлуння віків Вишивка Оксани Чемеринської
 
©2010 - 19. Ідея, автор, збір і систематизація матеріалів - 
Почесний краєзнавець
України 
Андрій Чемеринський. 


Матеріали авторів розміщені виключно для популяризації та зацікавлення історією рідного краю.
Офіційна позиція Спілки може бути відмінною від думки поданої в авторських матеріалах.

Подання власних дописів та досліджень для розміщення на сторінці вітається.

Copyright MyCorp © 2019