Впродовж 25–27 травня 2017 року в Івано-Франківську та Княжому Галичі (с. Крилос) провідні медієвісти Білорусії, Польщі, Росії, Сербії й України порушили складне коло наукових питань в царині термінології та методології досліджень Русі. Організаторами ІІІ Міжнародної наукової конференції з циклу Colloquia Russica виступили Центр медієвістичних студій Прикарпатського національного університету ім. В. Стефаника (м. Івано-Франківськ, Україна), Національний заповідник «Давній Галич» (м. Галич, Україна) та Ягелонський університет (м. Краків, Польща).

26 травня 2017 року учасники конференції провели відкриту секцію на території заповідника в резиденції парафії Успіння Пресвятої Богородиці с. Крилос. Наукове засідання поблагословив місцевий парох о. Ярослав Жолоб, а від імені адміністрації Національного заповідника «Давній Галич» привітальні слова виголосив заступник генерального директора Семен Побуцький. Робота секції проходила у жвавих дискусіях і дебатах пов’язаних із середньовічними назвами державних та церковних інституцій Галицької землі ХІ–XV ст.

Після завершення наукових обговорень учасники в повній мірі відчули дух княжої столиці відвідавши фундамент галицької катедри ХІІ ст., Успенську церкву XVI–XVIII ст., музей історії Галича (Митрополичі палати), храм св. Пантелеймона ХІІ ст. церкву Різдва Христового XIV–XVI ст. й Старостинський замок XIV–XVIII ст. Окрім цього, завдяки військово-історичній дружині «Чорна Галич» (м. Львів / м. Івано-Франківськ) та пізнавально-ігровому комплексу «Реміснича Підгородь» (с. Крилос) гості дійства отримали можливість скуштувати страви середньовічної кухні, ознайомитися з ремеслами та бойовим мистецтвом Галича ХІІ–ХІІІ ст.

Своєрідним підсумком конференції стала презентація найновіших наукових та популярних видань з історії середньовічної Русі. Зокрема, галицькій тематиці присвячені збірники статей «Король Данило та його часи», «Галич» випуск 2, монографія Олександра Головка «Князь Мстислав Мстиславич «Удатний» та його доба», а також настінний календар на 2017 рік «Цісарсько-королівський Галич у давній листівці з приватної колекції Андрія Чемеринського».