В Коломиї пройшов вечір-спогад, присвячений 95-річчю від дня народження колишнього багатолітнього в’язня совєцьких концтаборів, учасника бойових дій ОУН-УПА, почесного громадянина Коломиї Василя Федюка (Куряви). Народився Василь Федюк у липні 1918 року в гуцульському припрутському селі в родині свідомих українських селян, які з діда-прадіда займались хліборобством, а батько, що був січовим стрільцем та знав декілька іноземних мов, прищепив синові любов до України, навчив сина берегти старі українські звичаї і боротися за волю свого багатостраждального народу. Маючи неабиякі здібності до науки, молодий Василь успішно закінчив Коломийську гімназію, активно працював у товариствах «Просвіта» та «Сільський господар». Ще в 1938 році вступив в ОУН і з приходом більшовиків в 1939 році відкрито виступив на сході села проти нової влади, засудивши її, — як таких, що зривають образи зі стін в хатах та забороняють вчити стару українську історію. Шоковані несподіваним і раптовим виступом юнака, більшовики не зуміли його затримати — це був його перший відважний виступ проти комуністичного режиму, який запам’ятався його односельчанам, і відтоді вся округа гордилася новітнім героєм. За цей поступок районне комуністичне керівництво засудило Василя заочно до смерті, а сам юнак вимушений був піти у глибоке підпілля. За німецької окупації працював у Коломийській друкарні, де організував підпільний осередок ОУН, а його швидкий розум і відвага разом із відмінним знанням німецької мови допомогли врятувати багатьох щирих українців від гестапівських застінків. У 1942 році провід ОУН доручив йому посаду повітового провідника Косівщини, і таким чином Василь Федюк за досить короткий час зумів не тільки відновити знищену більшовиками і німцями оунівську мережу, але й успішно підготував базу для створення УПА на Гуцульщині. І хоча потрапляв до рук гестапо, та Бог його рятував, бо він знав не тільки німецьку і польську мови, але й був досвідченим психологом і володів надзвичайною інтуїцією. |
