Ініціативна група "Врятуймо спадок Єґера" звернулася до депутатів міської ради, щоби врятувати пам'ятку архітектури на Січових Стрільців, 16 від повної руйнації. "Пасаж Єґера", що був окрасою Станіславова, потребує капітального ремонту.

Учасники ініціативної групи, а це мешканці будинку, переконані, що пам'ятку навмисно доводять до руйнування – щоб збудувати на її місці багатоквартирний будинок.

В Івано-Франківську показали проект Дениса Трофімова і Юрія Бакая "Місто якого нема...".

Будь-яке старе місто – завше прекрасна тканина для різноманітних фотографічних вправ і насолоди для вправного ока. В будь-якій частині світу існують міста і містечка, що є прихистком для романтиків і, ностальгуючих за старовиною, фотографів.

У колишній літній резиденції єпископа Станиславівського Григорія Хомишина у Богородчанах знаходиться селищна рада, а тепер і новостворений музей.

В цьому приміщенні Григорій Хомишин проводив багато часу, тут писав свої пастирські послання та богословські праці, а також служив літургії у місцевій церкві, йдеться в сюжеті "3 студії".

У Тисмениці знайшли німецьке поховання часів Другої світової війни, що було знищене радянською владою, а територія навколо – забудована. Лише тепер людські останки вирішили ексгумувати та перепоховати, пише Курс.

90-річний Роман Піщак каже, що добре пам'ятає хрести на могилах німецьких солдатів саме на цьому місці.

Режисер Тарас Химич взявся за бойовик ― художній фільм про Данила Галицького і його часи. Офіційний тізер до фільму запрезентують лише цими вихідними. Але 24 канал отримав ексклюзивне право показати його уже сьогодні.

Музей народного мистецтва і побуту Гуцульщини запрошує учнів 7-8 класів на безкоштовне навчання у "Школу екскурсоводів"

Освітній проект передбачає заняття в цікавій та ненав’язливій формі, де кожен зможе проявити себе під час тренінгів та майстер-класів. Заплановано поїздки до музеїв та приватних майстерень і мультимедійний супровід.

Ще один доказ звірства сталінського НКВС продемонстрували у Музеї визвольної боротьби. Це – сокира, якою катували місцевих в’язнів. У 1939-41-му роках.

Зловісну знахідку розкопав Іван Павликівський. У прикарпатському селі Посіч. Ще у 90-му році. Знаряддя вбивства лежало під землею разом із жертвами. Керівник розкопок наголошує, у такий нелюдський спосіб в області було закатовано десятки тисяч людей.

Станиславів у першій декаді березня 110 років тому – очима газети Kurjer Stanisławowski, Богдана Скаврона й порталу Збруч. 

 В залі засідань Національної спілки краєзнавців України (м. Київ, вул. М. Грушевського, 4) відбулося перше в 2017 р. засідання новообраної Президії НСКУ.

На початку засідання Голова Спілки, член-кореспондент НАН України О.П.Реєнт поінформував присутніх про підсумки роботи з’їзду НСКУ. Зокрема, наголошувалося про необхідність реалізації рішень з’їзду Київською міською та обласними організаціями НСКУ, підготовку матеріалів з’їзду до видання тощо.

2017 рік в Івано-Франківській області проголосили роком Української Повстанської Армії. Про це йшлося під час засідання 13 сесії облради у п’ятницю, 10 березня.

«З метою об’єктивного висвітлення діяльності українського визвольного руху, а також належної підготовки і відзначення в області 75-ої річниці створення Української Повстанської Армії обласна рада вирішила проголосити в Івано-Франківській області 2017 рік Роком Української Повстанської Армії», – йдеться в проекті рішення.

У вівторок, 14 березня, в Івано-Франківську відбудеться відкриття виставки «Місто, якого немає…». О 16:00 в обласній науковій бібліотеці, що на вулиці Чорновола, 22, покажуть світлини та інсталяції Дениса Трофімова і Юрія Бакая.

Виставка покаже, як місто змінювалося з роками. Часовий проміжок між двома зображеннями в кожній парі приблизно 10 років.

Днями у Коломийському районі відбулося засідання робочої групи щодо видання книги «Коломийський Майдан у документах і спогадах». До її складу увійшли голова райдержадміністрації та райради Любомир Глушков і Роман Дячук, керівник апарату РДА Михайло Беркещук, представники громадських організацій, учасники подій Революції Гідності, представники ЗМІ.

В центральній частині Тисмениці тривають розкопки німецького кладовища. Раніше тут знаходився німецький цвинтар часів Другої світової війни.

Керівник робочої групи Василь Тимків розповів, що метою цих робіт є розшук та перепоховання німецьких солдат на німецький збірний цвинтар, який знаходиться в селі Потелич на Львівщині.

У перші дні весни українці традиційно вшановують славетного Кобзаря. Тарас Шевченко для нас назавжди залишиться закликом до дії, боротьби не тільки у віршах, а й у візуалізованих образах – пам’ятниках, барельєфах, погруддях. Цікаво, що Тарас Шевченко жодного разу не бував на Прикарпатті, але саме тут йому встановлено найбільше пам’ятних знаків.

Яким був Станиславів у першій половині ХІХ століття, коли ще не віднайшли фотографію? Зрозуміло, що то було маленьке місто, але ви навіть уявити собі не можете, наскільки!

Історик Грибович писав, що у 1847 році Станиславів мав п’ять площ і 24 вулиці. Практично все місто уміщалося між теперішньою вулицею Дністровською та Вічевим майданом. Далі йшли орні поля, пустирі, кущі.

Історик Алоїз Шарловський у своїй книзі «Станиславів і станиславівський повіт з пог­ляду історичного та географічно-статистичного» наводить цікаві дані про кількість міського населення.

У Калуші відбулася науково-практична конференція «Початки УПА та теренах Калуської округи ОУН» до 75-ї річниці створення УПА та на пошану Голвоного командира УПА генерала Романа Шухевича.

З нагоди 110-ї річниці з дня народження та 67-ї річниц із дня загибелі Головнокомандувача УПА, Провідника ОУН в Україні Романа Шухевича у Калуші відбулася науково-практична конференція «Початки УПА та теренах Калуської округи ОУН», інформують ”Вікна”.

Станиславів на початку березня 110 років тому – очима газети Kurjer Stanisławowski від порталу Збруч.

У рік Гуцульського фестивалю на Коломийщині читачі отримали гарний дарунок – книжку-альбом «Гуцульщина очима Сеньковського».

Видання побачило світ у коломийському видавництві «Вік» як 8-ий випуск серії «Українське мистецтво у старій листівці». Її заснував і провадить директор Коломийського педколеджу, колекціонер і упорядник Валерій Ковтун. Передмову про Гуцульщину написав краєзнавець і журналіст Микола Савчук, а нарис про Сеньковського – колекціонер Мирослав Близнюк, пишеДзеркало Коломиї.

Літературний музей Прикарпаття запрошує відвідати виставки: «Скрізь, на славній Україні людей у ярма запрягли пани лукаві!» присвячену вшануванню пам’яті Тараса Шевченка.

Та «Де правда з добротою в парі», до 85 – річчя Теофіла Виноградника, журналіста, краєзнавця.

Монумент у натуральну величину вже виготовлений у глині. Згодом він буде покритий бронзою. Встановлять пам’ятник на перехресті вулиць Сахарова та Мельника в Івано-Франківську.

Це вже не перша робота калушанина Ігоря Семака для Івано-Франківська. Ігор Семак також переміг у конкурсі на визначення кращого ескізного проекту пам’ятника Опанасу Заливасі. Також калушанин відомий тим, що зробив пам’ятник Євгенові Коновальцю, погруддя Данила Галицького в Івано-Франківську, пам’ятник Романові Шухевичу в Калуші.

У листопаді 1901 р. містом кружляли чутки про вбивство, яке начебто сталось у вірменській церкві (нині Кафедральний собор Покрови Пресвятої Богородиці УАПЦ).

Розповідали, що жертвою став органіст, який працював у цьому храмі. Церква стояла зачинена, що, здавалося би, цілком підтверджувало поголоски. Насправді ж сталося ось що.

Пропонуємо дізнатися про найважливіші події в історії нашого міста, які сталися у 1886-1889 роках.

1886 15 липня за сприяння єпископа Юліана Пелеша вийшов перший номер офіційного часопису «Вісник Станиславівської єпархії».

2 березня 2017 року у відділі загального читального залу обласної універсальної наукової бібліотеки ім. І.Франка відбулася науково-практична конференція «Патріарх Йосип Сліпий – ісповідник віри, видатний богослов, символ нескореної церкви, реорганізатор теологічної освіти» з нагоди 125-річчя від дня народження Йосипа Сліпого.

З метою популяризації славного минулого міста, Національний заповідник «Давній Галич» та ПП «Галицька друкарня плюс» видали календар присвячений різноманітним об’єктам культурної спадщини міста на Дністрі. Видання здійснене до 650-ї річниці наданню Галичу Магдебурзького права, яку відзначатимемо у цьому році.

На нинішньому засіданні колегії ОДА обговорили проблеми реставрації сакральних та архітектурних об’єктів області.

Вже багато років вчені ламають голову над загадками Бермудського трикутника, снігової людини чи ідолів острова Пасхи. Івано-Франківськ не може похвалитись такими глобальними феноменами, втім, у його минулому було кілька моментів, які досі не можуть пояснити історики чи краєзнавці.

Церква на пасовиську

28 лютого 2017 року в обласній універсальній науковій бібліотеці ім. І.Франка відбулася презентація монографії «Патріотичне виховання учнів основної школи засобами туристсько-краєзнавчої роботи» та ілюстрованого видання «Запрошує Прикарпаття» кандидата педагогічних наук, доцента кафедри організації туризму та управління соціокультурної діяльності ДВНЗ «Прикарпатський національний університет ім. В. Стефаника» Тараса Зеновійовича Маланюка.

На жаль, не існує окремої поштівки з видом будинку на Шевченка, 19. Тому ми обрали таку, де цю кам’яницю видно найкраще – вона друга праворуч.

Днями міський голова Івано-Франківська Руслан Марцінків знову повідомив про задум уже до кінця цього року відкрити в Ратуші музей міста.

«У підвалах, де колись сиділи опришки, до кінця року плануємо відкрити музей міста, – каже мер. – А на верху відкриємо кімнату місцевого самоврядування. Кожен турист піде не тільки на верх Ратуші, а й у підвал. І взагалі ми подали до ЄС проект щодо Ратуші. Якщо буде фінансування, зробимо один із найкращих музеїв в Україні».

З метою поглиблення дослідження та популяризації історії, культури, мови, звичаїв і традицій українського народу, репрезентації практичних здобутків у цьому напрямку; залучення до вивчення та пізнання рідного краю широких верств населення; підвищення суспільної уваги до діяльності краєзнавців; поглиблення співпраці з державними органами влади, закладами культури та освіти, науковими установами, громадськими організаціями зацікавленими у розвитку краєзнавства, VI з’їзд Національної спілки краєзнавців України, який відбувся 23 січня 2017 року, прийняв рішення про встановлення

З метою стимулювання розвитку туризму Прикарпаття, підтримки та популяризації туристичної діяльності Національного заповідника «Давній Галич», де зосереджено значний потенціал для розвитку галузі, де панують оригінальні традиції, культура, звичаї, де збережено чималу кількість пам’яток історії і культури, адміністрацією заповідника, за підтримки громадської організації «Поступовий гурт франківців» 1 березня в Івано-Франківську, в приміщенні кіноконцертного залу «Арена-центр» проведено семінар-діалог «Давній «Галич» – культурно-історичний об’єкт-дестинація», до участі в якому запросили керівників готельних комплексів і господарств.