20 березня 1942 року було вбито майже всю єврейську громаду Рогатина позаду великих кар’єрів у полі на південь від центру міста, а тоді поховано там у перших у Рогатині братських могилах; більш ніж три тисячі людей, включаючи понад тисячу дітей. Ця річниця відзначили єврейські нащадками Рогатина і їхні сім’ї у Європі, Ізраїлі та Північній і Південній Америці, всі з яких втратили предків чи інших членів сім’ї та друзів у цей день.

26 травня, на День міста Калуш, відбудеться презентація книги блогера "Вікон" Яна Чарнецького "Легенди Калуша".

Макет книжки „Легенди Калуша» вже потрапив до однієї з миколаївських друкарень, адже саме у місті корабелів нині проживає колишній калушанин, автор книги Ян Чарнецький, інформують «Вікна».

Чи вам колись хотілося потрапити… в давню поштівку? Пройтися вулицями Станиславова, зайти до магазинів, чиї вивіски помітні на фасадах будинків? Спробуймо "завітати" до відомої станиславівської крамниці прянощів і делікатесів.

Історія цієї крамниці сягає ще середини ХІХ ст., коли вона належала купцю Вінцентію Маєвському. Вона знаходилась на вул. Карпінського (нині вул. Галицька, будинок не зберігся). В той час там продавали вина, прянощі, делікатеси й солодощі, каву, чай, а також галантерейні товари.

У Краєзнавчому музеї в Івано-Франківську відкрилась виставка сакральних творів в рамках реставраційного проекту "Врятуймо скарби разом!"

30 березня працівники відділу краєзнавчої літератури взяли участь у семінарі-конференції вчителів історії вищої категорії на тему „Науково-дослідна робота учнів у контексті історичного краєзнавства”.

Пропонуємо дізнатися про найважливіші події в історії нашого міста, які сталися у 1893-1894 роках.

1893 У квітні група купців і підприємців звернулася до дирекції пошт і телеграфів у Львові із заявою про впровадження телефону в Станиславові.

Національний заповідник «Давній Галич» спільно з Відділом туризму та міжнародної технічної допомоги Івано-Франківської ОДА презентували Прикарпаття на 23-й Міжнародній туристичній виставці UITT: «Україна – подорожі та туризм», що відбувається 29–31 березня у Міжнародному виставковому центрі м. Києва.

На вулиці Гординського важко не звернути увагу на величну старовинну кам’яницю № 10. Вона не тинькована, стіни викладені з червоної цегли, яка потемніла від часу, дах вкритий черепицею. Через це споруда викликає асоціації зі славнозвісним Гоґвортсом – школою Гаррі Поттера – або Чернівецьким університетом в мініатюрі.

Ті, кому за 30, пам’ятають, що колись у будівлі була школа. А до того? Хто, коли й навіщо спорудив цю незвичну кам’яницю? Аби знайти відповіді на ці питання, треба перенестись у кінець ХІХ століття.

Одного дня зустрів я в Меморіальному сквері Володимира Барана. Це один з останніх старожилів Франківська, який чудово пам’ятає місто ще з польських часів і є просто безцінним джерелом інформації для краєзнавця. Ми зупинились поговорити про старий цвинтар, що був на місці теперішнього скверу.

«А ви знаєте, що надгробок Юзефи Дзвонковської, який відновили у наші часи, стоїть не там, де мав би бути? — сказав старий франківець — Хочете, я вам покажу, де вона насправді похована?».

У Калуші взялися за прибирання старого кладовища на Височанці. Наразі територію очищують від сміття, під яким уже знайшли кілька закинутих могил та навіть розкопали гробницю. Хто в ній міг бути похований, наразі невідомо, бо перші поховання на цьому кладовищі датуються 1790-им роком.

«ПРИСТОЯЧІ» З ПЕРЕХРЕСТЯ. Проблеми, дослідження, реставрація.

Івано-Франківська обласна спілка журналістів ініціювала створення кімнати-музею з історії журналістики області.

Для експозиції виділили приміщення в будівлі Ратуші, інформує кореспондент Фіртки.

У 1719 році на площі Ринок спалили "чарівницю" пані Звізченську. Газета "Гасло" подає деякі подробиці тієї драматичної події.

Перший раз за розпусту і чаклування Звізченську покарали побиттям різками й вигнали з міста. Через певний час вона повернулася, і судді винесли суворіший вирок – скарати її на смерть, пише Олена Бучик у газеті "Західний кур'єр".

Пропонуємо дізнатися про найважливіші події в історії нашого міста, які сталися у 1892-1893 роках.

1892 Держава викупила у власника будинок (тепер Старозамкова, 2А) для чоловічої учительської семінарії, яка до того 20 років існувала без власного приміщення. Гімназія готувала вчителів українських та польських початкових шкіл.

Сучасні іванофранківці вже давно не дивуються, побачивши на вулиці темношкіру особу. А от сто років тому поява негра викликала в галицьких містах справжню сенсацію.
Як зазначала преса, станом на 1882 р. у Галичині проживала 91 особа з Туреччини і Єгипту й 61 особа з Північної й Південної Америки. Чим же займалися екзотичні гості на галицьких теренах?

Нещодавно в центральній частині Тисмениці, всього за кілька метрів від дитячого майданчика та житлових будинків, знайшли велике німецьке поховання часів Другої світової війни. На Івано-Франківщині мало не щомісяця знаходять німецькі поховання, однак цей випадок – унікальний. І через велику кількість похованих там вояків, і через те, що під могилами німецьких солдатів знайдені ще й середньовічні поховання.

Під такою назвою у відділі краєзнавчої літератури обласної універсальної наукової бібліотеки ім. І. Франка розпочала діяти книжкова виставка-пам’ять, присвячена 150-річчю від дня народження єпископа Української Греко-Католицької Церкви, Владики-Ординарія Станиславівської Єпархії, патріота України та мученика за єдність святої Церкви – Григорія Хомишина.

У краєзнавчій роботі доводиться мати справу з багатьма історичними документами. Це старі газети, архівні справи, давні поштівки, наукові статті, монографії. Та найбільш цікавими є спогади очевидців, особливо якщо вони описують події сивої давнини. Сьогодні почитаємо нотатки мандрівника, який відвідав Станиславів на початку 1840-х років.

Ревізор із літературним даром

На виставці відвідувачі зможуть ознайомитись з багатогранною діяльністю Ірини Свйонтек з міста Івано-Франківська, лікаря за фахом, яка вивчає народні вишивки Івано-Франківщини (Гуцульщини, Бойківщини, Опілля, Покуття).

В експозиції представлені авторські фотографії типажів покутян, опілян, гуцулів та бойків в народних строях, а також зразки автентичної вишивки етнічних регіонів Прикарпаття і Карпат.

В Івано-Франківську відбулось засідання громадської ради, яка діє при міськраді. Зокрема, розглядали питання будівництва церкви святого Миколая на Валах.

Як відомо, її хочуть спорудити на місці, де раніше знаходилось дитяче кафе «Казка».

Перед депутатами на наступній сесії міськради ініціюватимуть включення вулиці Шевченка до об'єктів історико-архітектурної заповідної території Івано-Франківська. По це повідомив міський голова Івано-Франківська Руслан Марцінків.

Цьогоріч влада Франківська передбачила 5 млн грн на реставрацію пам’яток архітектури. Та насправді це копійки – лише на деякі фасади. При цьому в місті є історичні будинки, які вже просто «доходять».

Шукайте гроші

Ми звикли, що вулиця Вірменська розташована у самісінькому серці Івано-Франківська — там, де «Голуба церква», що раніше була вірменським костелом. Але у XVIII столітті заможні вірменські купці стали масово будувати садиби вздовж Лисецького тракту. У місті було брудно й тісно, а тут — природа, вільний простір, чисте повітря. Наприкінці століття початок дороги був щільно забудований вірменськими особняками, через що вулицю так і назвали — Вірменською. Хоча нам вона більше відома під іменем Гетьмана Мазепи.

З грецької слово «парадокс» перекладається як «незвичайний», «дивний». Енциклопедія тлумачить це явище як ситуацію, що може існувати у реальності, але не мати логічного пояснення. Тепер по суті.

На 84 році життя відійшов у вічність Арсенич Петро Іванович – історик, етнограф, музеєзнавець, просвітянин, громадський діяч.

Народився у селянській родині у Нижньому Березові на Косівщині. Після закінчення Київського держуніверситету ім. Т. Шевченка у 1958 році працював науковцем у Івано-Франківському краєзнавчому музеї, викладав археологію та етнографію у педінституті.

Можливість створити свою писанку усім охочим у передвеликодні дні дарує музей писанкового розпису у Коломиї. Наукові співробітники музею та знані майстри-писанкарі вчать створювати великодні символи.

Завідувач музею Оксана Ясінська розповідає, що майстер-класи писанкового розпису проводять увесь рік, однак напередодні Великодня у рамках програми вихідного дня такі уроки організовують щонеділі. Вчитися писанкарству можуть і дорослі, і діти. Для цього потрібно попередньо зареєструватися, зателефонувавши або прийшовши до музею.

Готель «Центральний» — один з готелів міста Станіславова (нині Івано-Франківськ), який функціонував у міжвоєнний період.

Будівля розташована в Івано-Франківську на вулиці Січових Стрільців (колись — Станіславів, вулиця Собеського 4). Вулиця належить до найдавніших у місті і бере свій початок від XVIII століття.

В Івано-Франківській області на державному обліку перебуває майже 4000 об’єктів культурної спадщини як національного, так і місцевого значення.
Останніми роками держбюджет припинив фінансування робіт із реставрації пам’яток архітектури. У 2015 році обласна рада затвердила регіональну цільову програму «Культура Івано-Франківщини» та заклала на її виконання понад 5 млн гривень.
Та у минулому році з обласного бюджету кошти так і не виділялися. Натомість, понад 150 унікальних об’єктів перебувають у стані аварійності і потребують негайного ремонту.

Пропонуємо дізнатися про найважливіші події в історії нашого міста, які сталися у 1891-1892 роках.

1891 На посвяченні іконостасу в тюремній церкві на Тринітарській площі (Старозамкова, 2) побував український письменник Ісидор Воробкевич. Пізніше він із захопленням писав про хор в’язнів під диригуванням композитора-самоука Івана Біликовського (1846-1922).

Проводячи експертизу жертв «Дем’янового лазу», я звернув увагу на три скелети, на черепах яких були виявлені особливі прикмети, за якими можна було ці скелети ідентифікувати. На черепі першого скелета в лівій тім‘яній кістці був трепанаційний отвір, розміром 5,9х4,6 см, з нерівними, заокругленими краями. На черепі другого скелета в правій орбіті було виявлено штучне скляне око. На верхній і нижній щелепах третього скелета було 12 золотих зубів. Ці три скелети дослідили більш детально з метою встановлення статі, віку і зросту людей, яким вони належали. Про скелети цих трьох закатованих, на черепах яких виявили перелічені особливі прикмети, було опубліковано матеріали в місцевій пресі.

Давайте прогуляємось однією тихою вуличкою, яка сто років тому відігравала роль «станиславівської Кончі-Заспи». Вона й сьогодні є елітним районом міста. Йдеться про вулицю Тарнавського, яка за Австрії називалась ім’ям поета Юліуша Словацького.

Поштівка з сайту Skyscraperciti.com. Фото Ігоря Гудзя

Міністерство культури України

Національний заповідник «Давній Галич»