Небувалий досі прецедент у судовій практиці Станиславова трапився у суботу, 13 квітня 1907 року. Вступивши у злочинну змову з відомим місцевим шахраєм Шулімом Лібліхом, який допомагав рекрутам ухилятися від служби у війську, станиславівський адвокат доктор Абрагам Дарм потрапив під арешт. Газета Kurjer Stanisławowski назвала цей випадок сенсаційним.

Міністерство культури України, відповідно до Закону України «Про культуру», з 14 квітня 2017 року оголошує конкурс на посаду генерального директора Національного заповідника «Давній Галич» (далі – Заповідник).

(вул. Франка, 3, м. Галич, Івано-Франківська обл., 77100)

1. Строк приймання документів на участь у конкурсі

На Прикарпатті збереглося чимало унікальних великодніх традицій. Наприклад, у рівнинних бойківських, опільських чи покутських селах прославляють воскреслого Христа головно розмаїттям гаївок, у гуцульських Березовах на Косівщині — яскравим театралізованим хрещиком, і лише у покутському Чортівці на Городенківщині і ніде інде — чоловічим сербеном і т. д. і якщо гаївки співають чи латкають, а хрещика водять, то сербен, навіть попри те, що має елементи співу і танцю, — статечно іде.

Один із давніх храмів у Галичині — церква Преподобної Параскеви у Братківцях на Тисмениччині — має свої особливості й навіть таємниці. Торік ми відзначили 170-річчя з часу її будівництва коштом сільської громади та освячення. Отож тисячі братківчан починали свій земний шлях з хрещення в цій святині, вінчалися і звідти ж вирушали в останню путь...

Народний депутат України, президент Благодійного фонду «Україна інкогніта» Анатолій Матвієнко з дружиною Ольгою та керівник Благодійного фонду «Kulczyk Foundation» Домініка Кульчик побували на Городенківщині, де спільно з керівництвом району оглянули пам’ятки архітектури в районному центрі та селі Михальче.

Відомий художник Богдан Губаль разом із дружиною Надією Бабій презентували в Обласній науковій бібліотеці імені Івана Франка унікальну монографію – «Двері і брами Станиславова». Ця подія приурочена 40-річному ювілею творчої діяльності Богдана Губаля.

У старому Станиславові був дуже популярним ресторан Яна Кьоніґсфельда, який знаходився на початку вул. Сапєжинської (нині вул. Незалежності). Цей заклад пропонував хорошу кухню, свіже пиво, вишукані вина. Клієнтів приваблювали також помірні ціни, дбайливе обслуговування і музичні номери жіночої капели.

1895 22 вересня на площі Міцкевича відкрили будинок польського культурно-спортивного товариства «Сокіл». Автор проекту — краківський архітектор Заремба.

1895 У вересні в новому триповерховому будинку на вулиці Гіллера (тепер Гординського, 10, архітектор — Ян Лемпіцький), запрацювала 5-класна жіноча школа імені Королеви Софії. Заклад був заснований у 1890 році й до цього часу розташовувався в одноповерховому будинку, де тепер допоміжні приміщення міжшкільного навчально-виробничого комбінату на вулиці Новгородській.

На старому калуському кладовищі (Височанка) є чимало неповторних монументальних надгробків, авторами яких є відомі митці, скульптури, роботи яких знаходяться на Личаківському кладовищі у Львові та багатьох містах нашого регіону.

Зокрема, в Калуші є надгробки роботи Леопольда Шімзера, внука видатного асвтрійського скульптора Антона Шімзера, майстерня яких знаходилась у Львові. Інші авторські роботи — це праця львівської майстерні Юліана Марковського, повідомляє у соцмережі активіст Василь Фіцак, інформують "Вікна".

Спілка католицької молоді долучилась до громадських активістів, які відновлюють могили на старому цвинтарі.

П’ять років вже минуло з тої пори, як протопресвітер Калуський, митрофорний протоієрей Михайло Бігун дав доручення волонтерам Спілки католицької молоді віднайти, прибрати й облаштувати могили священиків і монахів, що покояться на старому цвинтарі міста Калуша, повідомили "Вікнам" у прес-центрі Спілки.

У Калуші відкрили етнографічну виставку. Віднині в арт-галереї міста можна оглянути цікаву експозицію вишиванок та речей домашнього вжитку. Діятиме виставка впродовж місяця.

Жіночі вишиті сорочки, запаски і кептарі становлять основу експозиції. Доповнюють її різноманітні рушники. Деякі з них не є дуже давніми, але цікаві, насамперед, орнаментами. Бойківські рослинні орнаменти представлені особливо яскраво, інформують "Вікна".

Навесні 1907 року все римо-католицьке населення Станиславова відзначало Великдень останнього дня березня, коли справжнього весняного тепла ще бракувало, і погода була надзвичайно примхливою. Щойно на другий день свят, попри неоптимістичний прогноз, небо над містом трохи розпогодилося і станиславівські римо-католики змогли потішитися теплом і сонцем.

Минулої неділі у селі Хом’яківка Тисменицького району відбулось відкриття реконструйованого пам'ятника борцям за волю України.
Художній задум дизайну пам’ятника належить депутатові Хом’яківської сільської ради Роману Дідорі.
Ініціатором реконструкції пам’ятника виступила депутат районної ради від села Хом’яківка Тетяна Градюк. На меморіальній плиті вписані імена загиблих у Другій світовій війні та воїнів УПА.

Івано-Франківський краєзнавчий музей володіє цінною збіркою творів народного мистецтва, які репрезентують усі види народної творчості, а також чотири етнографічні регіони Прикарпаття, представлені в оновленій експозиції.

«На вершині світової слави». У Коломиї відкрили виставку, присвячену видатній українській співачці Соломії Крушельницькій. Експозиція поєднала фото з особистого архіву оперної виконавиці, її листування, афіші, особисті речі та сценічні костюми – усі ці експонати з фондів музею Соломії Крушельшицької.

Соломія Крушельницька – видатна оперна співачка кінця ХІХ-початку ХХ століття. Вона присвятила своє життя мистецтву, була зіркою оперних театрів Італії. Однак родина співачки жила у Львові, пише ТРК НТК.

Дерев'яна дзвіниця, збудована в 1909 році у селі Кальна, зайнялася через необережність місцевих мешканців, що спалювали сміття неподалік будівлі.

Пожежа у селі Кальна Витвицької ОТГ сталася сьогодні приблизно об 11:20. Пожежники з Долини – за 25 км – прибули за 40 хвилин. Однак дзвіницю врятувати вже не змогли.

Рішення про включення вулиці Шевченка до історико-архітектурної заповідної території міста прийняли на засіданні виконавчого комітету міської ради, – повідомляє “ЗІК”.

Тепер його повинні затвердити на найближчій сесії. Це рішення передбачатиме заборону будівництва, щоб зберегти історичну автентичність вулиці.

«Краще впадь, а не зрадь» — таким принципом керувалися повстанці, коли, оточені «червонопогонниками» у криївках, останню кулю приберігали для себе, щоб не здатися ворогові живими. Однак було чимало зрадників, здатних продати своїх за 30 юдиних срібняків, або ж просто слабких духом і бажаючих будь-що зберегти власну шкуру. Саме до останніх належав уродженець села Ціневи на Рожнятівщині Василь І. (з етичних міркувань прізвища не вказуємо).

2 квітня ц. р. минуло 125 років від часу відходу у вічність відомого в Галичині в ХIХ столітті монаха і краєзнавця Садока Баронча. Тож варто згадати про нього і нашим сучасникам.

Вікентій-Феррерій-Петро Баронч народився 29 квітня 1814 року у вірменській міщанській родині в Станиславові. Тут закінчив народну школу і гімназію. Згодом навчався у Львівській духовній семінарії, на філософському та богословському факультетах Львівського університету. Вчителював у містечку Отинії на Коломийщині.

Недавно в музеї історії міста Болехова відбулася зустріч-спогад про людину чистої совісті, незвичайної долі і своєрідного таланту — Романа Скворія (Скварія). Заснуванню і розвитку музею він присвятив не один десяток літ сумлінної праці. Тут розквітнув його талант краєзнавця, публіциста, літератора і громадського діяча.

Володимир Рудий (таке справжнє прізвище Романа Скварія) народився й виріс у Куличкові — невеличкому селі на Сокальщині.

Його вважають національним героєм Польщі. І він дійсно для неї багато зробив: польський політичний і державний діяч, перший глава відродженої ІІ Речі Посполитої після Першої світової війни, ініціатор створення Польської Організації Військової, засновник польської армії, маршал Польщі. Серед поляків відомий також як Комендант. Повсюдно в сучасній Польщі стоять йому пам’ятники, зокрема і біля президентського помешкання на вулиці Бельведерській у Варшаві, як нагадування для кожного нового лідера уже ІІІ Речі Посполитої. Що ж його поєднує з нашим містом? А виявляється, він тут навіть неодноразово бував та активно діяв.

Сьогодні, 8 квітня, в Івано-Франківську відбулося відкриття Галицької Брами, яка стане входом у підземелля Івано-Франківська, поблизу Ратуші.

Знаходиться вона на нижньому поверсі ТЦ "Галерея-Н", передає Фіртка.

Дубовий хрест у Верховині вже стояв на перехресті вулиць Франка та Жаб’євська в період ХІХ – початку ХХ століття, але у 1944 році його зруйнували.

Тепер місцеві майстри Ярослав Будзанович, Василь Соколюк, Василь Германюк працюють над створенням придорожньої фігури. Її встановлять на тому ж місці, де вона була 73 роки тому, повідомляє verchovyna.at.ua

В наші часи професія артистки вважається престижною, адже обіцяє високі заробітки й захоплення шанувальників. Однак на зламі ХІХ і ХХ ст. представниці тогочасного шоу-бізнесу знаходились на нижчих щаблях суспільства. Звісно, якщо не йшлося про знаменитих артисток театру чи опери.Зображення 1 / 2Використовуйте клавіші для перегляду

Завтра (08.04.2017 р.) в обласному центрі Прикарпаття відбудеться відкриття Галицької Брами, яка є входом у підземелля Івано-Франківська, поблизу Ратуші. Знаходиться вона на нижньому поверсі ТЦ "Галерея-Н".

Детальніше про браму Фіртці розповів відомий краєзнавець Іван БОНДРЄВ.

Наші сучасники зазвичай купують свіжу пресу в кіосках чи на розкладках у супермаркеті. У старому Станиславові все було трохи інакше – щоб прочитати свіжу газету, потрібно було знайти на вулиці продавця преси.

Знаєте, як розрізнити стару австрійську поштівку від міжвоєнної польської? Дуже легко! Зазвичай назва вулиці вказувалася там трьома мовами – німецькою, польською, українською. Ця листівка саме така, вийшла на початку ХХ століття – за часів Австро-Угорської імперії. На ній – вулиця Пелеша, яка нині називається Академіка Гнатюка. Туди ще не дісталися забудовники і за останні 110 років вуличка майже не змінилась.

Пропонуємо дізнатися про найважливіші події в історії нашого міста, які сталися у 1894-1895 роках.

1894 У травні на вулиці Скарги, 4 (Василіянок) розпочалося будівництво єзуїтського костелу та палат духівництва за проектом інженера Кшижановського із Кракова під технічним керівництвом Яна Шпорека зі Станиславова. 15 липня відбулося урочисте посвячення наріжного каменю, а восени над спорудою з’явився дах. Відкриття костелу і палат відбулося 6 червня 1895 року. У грудні храм отримав орган і великий вівтар.