Сьогодні, 27 квітня, в Івано-Франківську відбувся брейн-ринг, присвячений історії Галича. Організаторами традиційних брейн-рингів є “Поступовий гурт франківців”.

В інтелектуальних змаганнях взяли участь сім команд різного віку, звісно,кожна команда готувалася та очікує на перемогу. Для команд підготували 21 запитання, що стосувались історії Галича, за результатами яких і оберуть переможців.

У житті дуже часто буває, що діти йдуть дорогою своїх батьків. Вони стають політиками, підприємцями, вченими, військовими, через терни до зірок досягають нових вершин визнання. Ті, котрі вирішили присвятити своє життя боротьбі за кращу долю його народу, держави ризикують тим, що їхнє життя стає драматичним і трагічним. Дмитро Вітовський — один із них. Син лідера революції, що увійшла в історію під назвою Листопадовий зрив 1918-го, у неповні 30 років закінчив свій земний шлях. Він — із когорти революціонерів, які прекрасно усвідомлювали, що шлях звільнення кожної нації густо скроплений кров’ю, нашої — так само. Кров’ю чужою і своєю, ворожою і рідною.

У Станиславові початку ХХ ст. було досить багато різних товариств і об’єднань. Об’єднувалися любителі природи, музики, ті, хто прагнув вирішити ту чи іншу міську проблему, прихильники різних політичних діячів.

2017-го минає 180 років від часу виходу в світ «Русалки Дністрової» — першого західноукраїнського альманаху, написаного народною мовою. Його видали в місті Буда (з 1873 р. — Будапешт ) 1837 року члени гуртка «Руська трійця» Маркіян Шашкевич, Іван Вагилевич та Яків Головацький. Стільки ж років сповнюється й опублікованій у цьому фольклорно-етнографічному збірнику пісні-баладі про ватажка карпатських опришків першої половини ХVIII ст. — легендарного Олексу Довбуша. Саме опублікованій, адже усно ця історична балада звучала з часу смертельного його поранення Стефаном Дзвінчуком у Космачі 23 серпня 1745 року.

Перші ратуші в Україні ймовірно з’явилися у 14 сторіччі, в основному в західній частині України. У містах Лівобережжя та Центральної України термін «ратуша» практично не використовувався. Пропонуємо добірку одинадцяти найстаріших ратуш, яку підготував портал IGotoWorld.

Коломийська ратуша

27 квітня в Івано-Франківську відбудеться відкриття чергової анотаційної дошки.

На вулиці Галицькій, 32 з'явиться пам’ятна анотаційна дошка відомому письменнику, публіцисту, досліднику ОУН-УПА Геннадію Бурнашову.

Відкриття відбудеться в рамках реалізації програми "Івано-Франківськ - місто героїв".

Кілька сотень уламків кераміки знайшов та приніс до історико-краєзнавчого музею калушанин Василь Фіцак. Більшість артефактів чоловік знайшов у центральній частині Калуша — біля міської Ратуші та кінотеатру «Відродження».

Знахідки датуються XVII-ХХ століттями, розповів "Вікнам" краєзнавець Василь Фіцак:

В рамках відзначення 355-річчя Івано-Франківська краєзнавцю, почесному громадянину міста Михайлу Головатому відкриють анотаційну дошку. Про це під час оперативної наради повідомила секретар міської ради Оксана Савчук.

Відкриття дошки відбудеться в межах програми “Івано-Франківськ – місто героїв”.

В Івано-Франківську незабаром облаштують «Алею Слави». Серед мешканців навіть провели опитування кого б вони хотіли відзначити на ній.

Як інформує Департамент житлової, комунальної політики та благоустрою, на Алеї встановлять зірку першому бургомістру Станиславова – Антоні Суханеку.

Відкрив засідання заступник генерального директора Національного заповідника «Давній Галич» з наукової роботи кандидат історичних наук Семен Побуцький. Науковці розглянули ряд питань, зокрема затвердження до друку збірника матеріалів науково-практичної конференції «Авраамічні релігії і Реформація: формування протестантського символу віри й ідеології нової суспільної реформації (європейський й український контекст ідентичності)», звіт археологічного загону про роботу за 2016 р., звіт релігієзнавчо-пошукового експедиційного загону зі збору церковних речей і стародруків у галицьких храмах.

Два прикарпатські міста у другій декаді квітня 110 років тому– очима газети Kurjer Stanisławowski.

Для втихомирення в’язнів слідчого ізолятора у місті Станиславові (тепер – Івано-Франківськ) у ніч проти 18 квітня 1907 року довелося викликати поліцію і навіть залучати військових. «Було виставлено у бунтівній камері два наряди з зарядженими карабінами, які при найменшій спробі опору мали застосувати зброю. У такий спосіб близько пів на другу ночі в арештах нарешті запанував спокій», – писала в числі за 21 квітня Kurjer Stanisławowski.

Нещодавно в Івано-Франківській обласній універсальній наукові бібліотеці ім. І. Франка відбулось відкриття пересувної виставки “Блаженний Григорій Хомишин у релігійно-церковному та глядацько-культурному житті України”.

Якщо уважно придивитися до зображення станиславівської ратуші, можна помітити, що її перший поверх займали …крамниці. Чітко помітні вивіски, рекламні написи й тенти, якими власники захищали товар від вигорання на сонці.
Очевидно, магістрат поповнював міський бюджет, здаючи приміщення купцям в оренду. Тодішня влада цілком могла собі це дозволити, адже штат міських чиновників був значно скромнішим, ніж тепер, тож місця всім вистачало.

За свої 250 років колишній римо-католицький костел у Городенці бачив чимало відомих і заможних людей. Минулого тижня храм відвідала найбагатша жінка Польщі — Домініка Кульчик. Поїздці передував форум в Івано-Франківській торгово-промисловій палаті, на якому пані Домініка означила мету свого візиту — продовження бізнесових та благодійних проектів свого покійного батька Яна Кульчика.

Нещодавно, перебуваючи Івано-Франківському архіві, переглядав книгу Василя Гука «Церківна і Станківці» (видавництво «Нова Зоря», 2004 р.) У книзі на 640 сторінках детально розкрита історія не тільки двох сіл, але й відтворена панорама цілої епохи, через які довелося пройти нашому народові. Василь Гук - відомий краєзнавець, активний діяч «Просвіти», «Руху», «Меморіалу». Кілька років тому він презентував свою книгу «Шлях до волі» (2013). Звісно, непросто на схилі літ про себе заявляти, коли літа підкошують здоров’я, а пам’ять уже не та, що раніше. Але і забувати про таких відомих людей ми не маємо права. Шануймо їх поки вони живі, згадуймо їх і зберігаймо те, що вони змогли зробити.

У зведеннях із зони АТО найчастіше фігурують Авдіївка з Мар’їнкою. Ці міста лежать майже на самій лінії фронту, їм найбільше дістається від ворожих обстрілів. Під час Першої світової Станиславів майже цілий рік (з серпня 1916 по липень 1917) мав сумнівне «щастя» бути прифронтовим містом.

1896 У квітні виповнилось 10 років польському тижневику «Кур’єр Станиславовський». На той час вийшло 550 номерів. Редакція була в будинку на Бельведерській, 5 (не зберігся).

1896 Навесні почали садити дерева та прокладати алеї на території так званого «Радецького поля», виділеного під міський парк. Керував роботами міський садівник Каетан Місюрович. Починався парк з невеличкого трикутного клаптя землі, що прилягав до нинішньої вулиці Чорновола.

У відділі краєзнавчої літератури обласної універсальної наукової бібліотеки ім. Івана Франка діє однойменна книжково-ілюстративна виставка, присвячена непростій історичній темі – 70-річчю примусового переселення українців з їхніх етнічних територій.

Станиславівські німці були, без перебільшення, унікальною громадою в історії нашого міста. В кінці ХІХ ст. вони компактно оселилася на південному сході від Станиславова, де виникло нове поселення Княгинин-Колонія. У 1904 р. їхній духовний лідер Теодор Цьоклер почав видавати газету «Євангельський общинний листок», з якої ми дізнаємося про щоденне життя німецьких колоністів. Чим же жила ця активна й діяльна спільнота, якими були її радощі й проблеми?

На майдані Шептицького, навпроти пам’ятника митрополиту, у трьох кімнатках старої кам’яниці повертають до життя скарби, знайдені в фондах ратуші. Понад 20 років тут працює Валерій Твердохліб, завідувач реставраційного відділу Івано-Франківського краєзнавчого музею. «Репортер» пішов у гості…

Реставраційна майстерня – три кімнати, 25 квадратів. Завдяки проекту «Врятуймо скарби разом» у 2010 році в музеї відкрили реставраційний відділ. Тепер тут працюють три реставратори

Документальний фільм «Справа «Рифи», який розповідає про невідомі широкому загалу обставини арешту, ув’язнення та звільнення Патріарха УГКЦ Йосифа Сліпого, покажуть 22 квітня в Івано-Франківську.

Переглянути стрічку зможуть всі охочі, завітавши о 13:00 год. до кінотеатру «Люм'єр» (вул. Грушевсього, 3, м. Івано-Франківськ). Вхід безкоштовний.

Департамент містобудування, архітектури та культурної спадщини Івано-Франківської міської ради візьметься за реставрацію Ратуші.

Зокрема, департамент на конкурсній основі шукає розробника робочого проекту з капітального ремонту і реставрації приміщень будинку Ратуші, пише Фіртка з посиланням на Побудовано.

Карту склав відомий калуський художник Ігор Бойович, автор особливої колекції картин, яка відображає давній міський пейзаж різних будинків старого Калуша зсередини.

У неділю, 30 квітня, о 14:30 в центральній бібліотеці ім. Т. Г. Шевченка, що на вулиці Підвальній, 6, відбудеться презентація карти старих назв мікрорайонів, урочищ, полів міста Калуша, інформують "Вікна".

Серед призабутих історичних постатей Калуша — відомий калуський аптекар Aleksander Szustow. Нещодавно, досліджуючи поховання на старому кладовищі, калушанин Василь Фіцак знайшов надгробок з граніту роботи відомого скульптора французького походження Генрика Пер'є.

Тут похований Aleksander Szustow (1852-1912) — відомий калуський аптекар. Василь Фіцак повідомляє:

Фірма «ПараПлан» відремонтує приміщення Коломийської ратуші, – повідомляє «Дзеркало Коломиї». Вартість ремонту становитиме 1,45 млн. грн. Ремонтні роботи планують завершити до кінця 2017 року.

Про це сьогодні, 19 квітня, під час прес-конференції повідомив голова Івано-Франківської ОДА Олег Гончарук.

"Там є проблема у взаємовідносинах Бахматюка та Міністерства оборони", - зауважив голова ОДА.

Івано-Франківський краєзнавчий музей володіє цінною збіркою творів народного мистецтва, які репрезентують усі види народної творчості, а також чотири етнографічні регіони Прикарпаття, які яскраво відобразилися в оновленій експозиції.

Ознайомитися з такими видами народного мистецтва, як ткацтво, вишивка, різьба по дереву, художня обробка металу та шкіри, кераміка, тощо завітав начакльник управління культури, національностей та релігій ОДА Володимир Федорак, який висловив захоплення від побачених творів.

18 квітня у Міжнародний день пам'яток та історичних місць, компанія Google запустила віртуальний тур по унікальним дерев'яним церквам Карпатського регіону, внесеним у світову спадщину ЮНЕСКО.

У партнерстві з Міністерством культури України Google оцифрувала вісім дерев'яних церков регіону і створила спеціальний сайт Дерев'яні церкви Карпатського регіону, де можна дізнатися більше про кожну з церков, а також прокласти до них маршрути на Картах Google, інформує Фіртка з посиланням на НВ.

Небувалий досі прецедент у судовій практиці Станиславова трапився у суботу, 13 квітня 1907 року. Вступивши у злочинну змову з відомим місцевим шахраєм Шулімом Лібліхом, який допомагав рекрутам ухилятися від служби у війську, станиславівський адвокат доктор Абрагам Дарм потрапив під арешт. Газета Kurjer Stanisławowski назвала цей випадок сенсаційним.

Міністерство культури України, відповідно до Закону України «Про культуру», з 14 квітня 2017 року оголошує конкурс на посаду генерального директора Національного заповідника «Давній Галич» (далі – Заповідник).

(вул. Франка, 3, м. Галич, Івано-Франківська обл., 77100)

1. Строк приймання документів на участь у конкурсі

На Прикарпатті збереглося чимало унікальних великодніх традицій. Наприклад, у рівнинних бойківських, опільських чи покутських селах прославляють воскреслого Христа головно розмаїттям гаївок, у гуцульських Березовах на Косівщині — яскравим театралізованим хрещиком, і лише у покутському Чортівці на Городенківщині і ніде інде — чоловічим сербеном і т. д. і якщо гаївки співають чи латкають, а хрещика водять, то сербен, навіть попри те, що має елементи співу і танцю, — статечно іде.