Впродовж семи сторіч власної історії Калуш більше чотирьох століть перебував у складі польської держави. Тому ігнорувати внесок поляків, котрі були народжені в Калуші, володіли Калушем чи пов’язували певний етап власного життя з цим містом, в історію України зокрема та розвиток Європи загалом, неможливо.

Отож, пропоную перелік (звісно, невичерпний) видатних «поляків Калуша».

Починає цей опис польський король Казімєж Ягелоньчик. W roku 1469 król Kazimierz Jagiellończyk ufundował w leżącej w dobrach królewskich wsi Kałusz katolicki kościół parafialny. До 1549 року Калуш залишався королівським селом, тобто селом – власністю польського короля.

Далі мусимо згадати короля Зигмунда Аугуста. Z kolei prawa miejskie nadał Kałuszowi król Zygmunt August w roku 1549.Цього року Калуш отримав «Магдебурзьке право», право на місцеве самоврядування за німецькими юридичними канонами.

Видатними власниками Калуша в 17-му сторіччі були Якуб Собєскі (Jakub Sobieski herbu Janina) та його син Jan III Sobieski, майбутній король Польщі, нащадок українського короля Данила Галицького.

Залишив власний слід в Калуші й Jan Sobiepan Zamoyski, герой нобелівського лауреата Генріка Сенкевича (трилогія «Потоп», «Пан Володиєвскі», «Вогнем та мечем»), перший чоловік королеви Марисеньки.

Народився в Калуші 1810 року і похований в 1899 році у Львові, на Личаківському цвинтарі, Franciszek Jan Smolka,доктор права. Він упродовж 12-ти років (1881–1893) був президентом парламенту Австро-Угорщини.

Калушанином був також Michał Felczyński, котрий в 1808 році заснував власну фірму з відливання дзвонів. Калуські дзвони Фельчиньских відомі у всьому світі.

Увійшов в історію і Wacław Fidler, останній польський бургомістр Калуша, що керував містом до 1939 року- Він міг врятуватись як етнічний німець, але відмовився, розділивши з калуськими поляками їхню каторжну долю. Згодом був репресований «визволителями» і загинув в радянських концтаборах.

Правдивий калушер — Edward Głowacki, один з командирів польського танкового корпусу «Скорпіон» під час Другої світової війни. Згодом Едвард заснував Римську школу економіки та торгівлі.

Неможливо оминути таку постать, як Tadeusz Jordan Rozwadowski. Звитяги генерала Розвадовського в перемозі над більшовиками будьоного/тухачевського під Львовом та Варшавою в 1920 році іноді приписують Пілсудському.

Калушанином також був Tadeusz Krwawicz, відомий окуліст, профессор Львівської та Гданьської медичних академій.

Народжені в Калуші:

Antoni Ondrowonż – популярний актор театру та кіно;

Marcin Duszyński – багатолітній керівник польського видавництва «RUCH»;

Emil Krcha – маляр, пост-імпресіоніст;

Uliusz Majerski – маляр, абстракціоніст;

Stanisław Podgorski – маляр, пейзажист;

Jonasz Sztern – маляр, засновник сучасної мистецької «Краківської школи»;

Leopold Gauser, адвокат, доктор права, поет;

Baltazar Szopiński, адвокат, доктор права, працював та похований в Калуші;

Stanisław Siarkiewicz, адвокат, доктор права, працював та похований в Калуші;

Władysław Grocholski, засновник родини підприємців та польських музикантів, похований в Калуші, його сини cтворили перший польський повоєнний джазовий біг-бенд;

Feliks Wygrzywalski, видатний польський художник;

Stanisław Wasylewski, видатний польський стиліст;

Stefan Augustyn Śliwa, футболіст та тренер;

Bogdan Loebl, поет, батько-засновник польського блюзу;

Henryk Ratajczak, музикант, письменник;

Stanisław Sławomir Nicieja, історик, письменник.

Жоден з вище згаданих (мертвих і живих) ніколи не приховував та не цурається власного калуського походження. На відміну від багатьох наших сучасників.

Ян Чарнецький