Президенту України Петру Порошенку
Голові Верховної Ради України Андрію Парубію
ЗВЕРНЕННЯ
Ми, учасники VIII Міжнародної наукової конференції Colloquia Russica «Релігії та вірування Русі X-XVI ст.)», що відбулась 15-18 листопада у Львові, з тривогою сприйняли повідомлення про те, що на нараді, яку провели 28 жовтня 2017 р. у с. Крилосі Галицького р-ну Івано-Франківської обл. група народних депутатів України та голів Івано-Франківської, Львівської та Тернопільської обласних адміністрацій, прийнято резолюцію «щодо оголошення всеукраїнського конкурсу на розробку проектних пропозицій відновлення Галицького Успенського собору з музеєфікацією існуючих фундаментів XII ст.». Результатом цієї наради стало оприлюднення на сайті Івано-Франківської обласної адміністрації оголошення про Всеукраїнський відкритий архітектурний конкурс на кращу проектну пропозицію «Музеєфікація з наступним пристосуванням, реабілітацією фундаментів собору Успіння Пресвятої Богородиці – пам’ятки культурної спадщини національного значення Івано-Франківської області (охоронний № 090021/1-Н) із можливістю відновлення духовного храму». Однією з вимог цього «конкурсу» поставлено «Розробити концепцію щодо можливості відновлення собору».
Ця ініціатива була вже офіційно оприлюднена на нараді 7.05.2017 р., зініційованій головою Івано-Франківської облдержадміністрації про «відбудову в с. Крилос Галицького району Івано-Франківської області літописного собору Успіння Пресвятої Богородиці (ХІІ ст.)». Для виконання цього завдання було створено «Благодійну організацію «Міжнародний благодійний фонд відновлення Галицького Успенського Собору».
Закономірною реакцією на такі ініціативи стала Резолюція учасників ХІV Міжнародної наукової конференції «Археологія заходу України» (Львів, 17-19 травня 2017 р.), у якій роз’яснено незаконність та небезпеку таких «відновлень» та «відбудов». Однак, як бачимо, цю позицію провідних науковців у сфері археології чиновники та депутати відверто проігнорували.
Як відомо, спроба реалізації аналогічної ініціативи місцевої виконавчої і законодавчої влади Івано-Франківщини відбулась у 1999 р., внаслідок чого підмурки Успенського собору – катедрального храму Галицького єпископства, а згодом – Галицької митрополії, зведеного одним з наймогутніших Галицьких князів – Ярославом Осмомислом (1152–1187), вже були частково зруйновані і залиті бетоном.
Останнє археологічне розкриття літописного Успенського собору в с. Крилос провів науковий співробітник відділу археології Інституту українознавства ім. Івана Крип’якевича НАН України, член УНК ІКОМОС, кандидат архітектури Ю. Лукомський у 1992-99-х рр. Результати цих досліджень введені до наукового обігу. Згідно проекту, який виконала у 2001 році кафедра Реставрації Національного університету «Львівська політехніка» передбачено повну консервацію і музеєфікацію розкритих автентичних субстанцій. Роботи з консервації пам’ятки розпочались у 2004 р. і були припинені у 2009 році через відсутність державного фінансування.
На сьогодні на терені Княжого Галича окрім фундаментів Успенського собору розташовані визначні пам’ятки архітектури: церква Св. Пантелеймона ХІІ ст., Успенська церква XVI ст., руїни Галицького замку, – що перебувають в незадовільному (а здебільшого – аварійному) стані. Протягом десятиліття, як випливає з доповіді дослідників Успенського собору Юрія Лукомського та Василя Петрика, на консервацію, реставрацію та порятунок цих пам’яток не виділялись кошти ні з бюджету Івано-Франківської області, ні з державного бюджету. Це призвело до ще більшого руйнування цих пам’яток. Тому дивною є така несподівана «увага» до поставленої ініціативи «відбудови Успенського собору» і її підтримка як депутатів Верховної ради України, Міністерства культури України, так і місцевих депутатів та чиновників Івано-Франківської області. Тим більш дивним є ігнорування вищевказаними чиновниками фахової думки науковців та, особливо, – дослідників Успенського собору княжого Галича.
Учасники конференції, серед яких є фахівці з історії, археології, архітектури, мистецтвознавства, з огляду на свій вагомий науковий досвід у цій сфері в результаті всебічного аналізу ситуації прийшли до висновку, що будь-які адміністративні спроби «відбудовувати» Успенський собор княжого Галича, якими б гаслами і термінами це не прикривалось, категорично неприпустимі.
Оскільки автентичний вигляд Успенського собору дотепер є невідомим (храм був розібраний у XVI ст. для будівництва нової Успенської катедри зі старого будівельного матеріалу), будь які архітектурні фантазії «у формах архітектури ХІІ ст.» створять прецендент історичної фальсифікації, що різко понизить авторитет України у сфері дотримання Міжнародних зобов’язань з охорони і збереження культурної спадщини.
Учасники конференції закликають вас припинити будь які (приховані і неприховані) спроби незаконної відбудови Успенського собору ХІІ ст. в Крилосі, що забере у наступних поколінь можливість інваріантності наукових візій втраченої пам’ятки та може призвести до знищення автентичної субстанції дощенту і безповоротно.
Натомість закликаємо Вас та Благодійну організацію «Міжнародний благодійний фонд відновлення Галицького Успенського собору» терміново віднайти кошти на завершення проекту Консервації та музеєфікації фундаментів Успенського собору, порятунок церкви Св. Пантелеймона, Успенської церкви та інших середньовічних пам’яток давнього Галича.
Підписали:
Ігор Скочиляс
д.і.н., проректор з наукової роботи, Український католицький університет, Львів
Мар’яна Долинська
д.і.н., проф., Український католицький університет, Львів
Андрій Стасюк
к.і.н., Національний заповідник «Давній Галич», Галич / Прикарпатський національний університет, Івано-Франківськ
Ілля Паршин
Львівський національний університет імені Івана Франка, Львів
Остап Кардаш
Центр медієвістичних студій, Прикарпатський національний університет, Івано-Франківськ
Сцяпан Цемушаў
к.і.н., доцент, Білоруський державний університет, Мінськ, Білорусь
Василий Матвеев
Сектор архитектурной археологии, Государственный Эрмитаж, Санкт-Петербург
Роман Івашко
Львівський національний університет імені Івана Франка, Львів
Василь Петрик
к.арх., доцент, Національний університет «Львівська політехніка», Львів
Юрій Зазуляк
Інститут українознавства ім. І.Крип’якевича НАН України / Український католицький університет, Львів
Radosław Liwoch
Muzeum Archeologiczne, Краків, Польща
Поліна Скурко
Центральна наукова бібліотека НАН Білорусі / Білоруський державний університет, Мінськ, Білорусь
Aneta Gołȩbijowska-Tobiasz
Západočzeská univerzita, Пльзень, Чехія
Arkadiusz Siwko
Uniwersytet Jagielloński, Краків, Польща
Stanisław Sroka
Uniwersytet Jagielloński, Краків, Польща
Marcin Klemenski
Uniwersytet Jagielloński, Краків, Польща
Албена Стаменова
Софійський університет ім.Св.Климента Охридського, Софія, Болгарія
Андрій Гусак
ДП Інститут «Укрзахідпроектреставрація»,Львів
Ігор Іваськів
Відділ освіти Бучацької ОДА, Бучач
Ярослав Книш
к.і.н., Інститут українознавства ім. І.Крип’якевича НАН України, Львів
Елена Тянина
Московский государственный университет, Москва
Юрій Лукомський
Інститут українознавства ім. І.Крип’якевича НАН України, Львів
Тетяна Гошко
Український католицький університет, Львів
Swen Jaros
Universität Leipzig, Ляйпціг, Німеччина
Marius Ščavinskas
Klaipėdos universitetas, Клайпеда, Литва
Львів, 18 листопада 2017 р. | 
