Не секрет, що більшість пам’яток архітектури в Івано-Франківську перебувають у занедбаному і навіть аварійному стані. Побутує думка, що впродовж багатьох років до такого стану їх доводили свідомо. Коли від часу і недбальства пам’ятки починають руйнуватися, на їхньому місці під виглядом реконструкції чи ревалоризації згодом з’являються фактично новобудови. Свого часу так вийшло з пам’яткою на вул. Вірменській, 1, зараз щось подібне відбувається з пам’яткою на вул. Січових стрільців, 18, а на місці одноповерхової садиби Гриневичів на вул. Василіянок виростає чергова багатоповерхівка. А торік поблизу міського озера знесли пам’ятку архітектури, у будівлі якої майже до останнього діяв відомий ресторан-бар «Садко».

В середині ХІХ ст. до солдатів австрійської армії застосовували фізичні покарання, нерідко отримували «на горіхи» і місцеві вояки, причому інколи за цілком дрібні провини. Проте абсолютним «чемпіоном з покарань» місцевого розливу преса оголосила Миколая Крамарського родом з Кут, який служив у 20 роті коломийського полку піхоти.

Століття Листопадового зриву – дата серйозна. Тим більш для нашого міста, яке майже півроку було столицею Західно-Української Народної Республіки. Сьогодні підемо на невеличку екскурсію місцями, які тісно пов’язані з історією ЗУНР.

Як ми стали столицею

Для початку кілька дат, які допоможуть зорієнтуватись у тих далеких подіях.