Z продовжує публікацію циклу відеооглядів визначних пам'яток Галичини, знятих з висоти. Здебільшого це замки, палаци, фортифікаційні та сакральні споруди, які руйнуються просто на очах, і наше покоління може виявитися останнім, яке ще має шанс побачити їх на власні очі. А тим часом руїни ці навіть у такому стані вражають своєю красою, величчю, вишуканістю архітектурних деталей. Особливо, коли дивишся на них згори, мов птах...

Пам’яті народного оборонця Гриця Медведя, який пройшов пішки 861 км з Вікторова до Відня, несучи цісарю чолобитну з проханням звільнити селян від панських утисків

У неділю, 17 листопада 1913 року, мешканці Станіславова (тепер – Івано-Франківськ) стали свідками надзвичайної оказії – на схилах Вовчинецьких гір біля міста несподівано приземлилася повітряна куля, з якої вийшли двоє аеронавтів.

Повітроплавці виявилися іноземцями і не відразу знайшли спільну мову із місцевими мешканцями. На тлі недавніх шпигунських скандалів, які зворохобили Галичину незадовго до початку Першої світової війни, до прибульців спершу поставилися насторожено, повідомляв про цей сенсаційний випадок краківський тижневик «Новини Ілюстровані», інформують "Вікна".

Дізнайтеся про найважливіші події в історії Івано-Франківська/Станіслава/Станиславова, які трапилися у 1988-1989 роках.

1988 27 серпня товариство «Рух» провело на вулиці Франка, біля пам’ятника Каменяреві, відкритий вечір пам’яті поета, пише «Репортер».

1988 19 листопада в Івано-Франківську відбулося музично-етнографічне свято коломийки за участю мистецьких колективів Прикарпаття та інших областей України.

Нагадаємо, що 2016 року міська влада Рогатина «переселила» комунальні служби міста, щоб в історичному приміщенні відкрити регіональний історико-краєзнавчий музей «Опілля», інформують "Вікна".

Комунальники намагалися не втручатися в архітектуру старовинної будівлі — пам’ятки місцевого значення другої половини ХVІІІ століття, щоб максимально зберегти її стиль і неповторність.

У Рожнятівській центральній районній бібліотеці відбулася презентація книг «Калущина в національно-визвольній боротьбі» і «Збірник матеріалів науково-практичних конференцій», упорядником яких є завідувач Історико-меморіального музею Степана Бандери Степан Лесів.