Свого часу Генріх Шліман відкрив Трою і таким чином довів її існування. Так само і давній Галич мусів дочекатися свого «Шлімана», щоб точно встановити місце його розташування. Адже слід Галича, як і Трої, свого часу загубився у віках. Багато істориків і археологів шукали історичний центр цього міста, але безрезультатно. І тільки у другій половині тридцятих років ХХ століття галицький археолог Ярослав Пастернак науково довів, що дитинець княжого Галича знаходився у Крилосі. Він розкопав фундамент літописного Успенського собору, а ще віднайшов поховання його фундатора Ярослава Осмомисла. Тоді казали, що «Ярослав відкрив Ярослава».

17 листопада ц.р. громадськість Прикарпаття відзначила 75-ту річницю розстрілу українських патріотів під єврейською синагогою у місті Станиславові. Серед розстріляних того дня був один мешканець Галича, якого звали Дмитро Лепкий. Він не був уродженцем цього міста, але у діяльності Організації Українських Націоналістів відігравав у Галичі одну з провідних ролей.

22 листопада 2018 р. м. Галич відвідав науковий редактор видання Академії наук України «Атлас історичних міст. Том 2. Галич», д – р історичних наук, професор Мирон Капраль (Львів).