Приблизно в цьому місці за цим домом почалася Станіславівська мармулядова пожежа 1868-го. Тут у дворі навіть є символічна бетонна крапка. Бо саме крапку поставила ця пожежа на стагнації допотопного, тобто допожежного, одноповерхового Станіславова.

У забудові його вулиць, відгалужених від середмістя, домінувала заміська традиція: щільно посаджені, як зуби з неправильним прикусом, дрібні монотонні хатинки. Від тротуарів житло захищав парканчик або тин, наївно прихорошений горщиками на палях. У дворах з тилу, поряд зі стайнями і сараями, мешканці поварювали собі ґаляретки і мармуляди та посушували простираделка й майточки.