«З бабусиної скрині». Музейно-виставковий центр присвятив виставку вишивок Великодню. Розмаїття вишитих робіт представлено у музеї-оселі родини Івана Франка.

На виставці презентовано кращі зразки шитва з фондової збірки музею-оселі Івана Франка, а також Підгорецької громади преставників центральної районної лікарні та Університету третього віку. Усі вони представляють багатство української вишивки, які в минулому побутували в Україні і які побутують зараз, інформують "Вікна" з посиланням на"Незалежність".

Якщо злочини дорослих викликають обурення, то кримінальні вчинки дітей радше спричиняють шок. Сто років тому в Станиславові дитяча злочинність зовсім не була рідкістю. Причому деякі дорослі мешканці міста не лише не боролися з цим явищем, а ще й заохочували його.

З нагоди Великодня у краєзнавчому музеї Калущини відкрилася виставка творів сакрального мистецтва ХVII-ХХ століття.

Музейники представили експонати, які збирали впродовж 20-ти років. Це іконний друк, наївне мистецтво або народний примітив. Кілька ікон з фондів потребують реставрації, інформують "Вікна".

У рамках програми "Івано-Франківськ - місто героїв" планують встановити ще дві анотаційні дошки. Про це йшлося на засіданні виконавчого комітету, передає кореспондент Фіртки.

До 100-річчя ЗУНР в Івано-Франківській обласній раді прикрасили залу засідань президії портретами її видатних діячів.

Про це повідомив на своїй сторінці у Фейсбук голова Івано-Франківської облради Олександр Сич, інформує Фіртка.

Зокрема стіну прикрасили портрети:

В Івано-Франківській обласній універсальній науковій бібліотеці імені І. Франка відбулася презентація книги голови уряду ЗУНР Костя Левицького "Великий зрив".

У давнину кожен гуцул мав свою справу. Ніхто не гнався за наживою, а спокійно вставав зранку і брався до роботи. Їхнє ремесло розпізнавали за звуком – гупання деревини у бондаря чи натягування струн у музиканта. Були і жіночі заняття: вишивка, килимарство, ткацтво.

Під час протистояння радянської карально-репресивної системи із рухом опору ОУН-УПА українці часто змушені були вести подвійне життя. Офіційно вони були лояльними слугами правлячого режиму (партійними та комсомольськими активістами, вчителями і т.д.), а фактично здійснювали дії на підрив совітської влади. Таку місію виконували, до прикладу, Горбулевич Броніслав Францович, 1929 р.н., уродженець с. Вербівці Городенківського району, житель с. Русів Снятинського району, і Мандрик Михайло Іванович, 1926 р.н, уродженець с. Русів.

Унікальний не тільки для Прикарпаття, але й для України майбутній історичний музейний комплекс "Пересильний пункт 1947-1953 рр." стане темою дипломних робіт магістрів Інституту архітектури будівництва і туризму Івано-Франківського національного технічного університету нафти і газу.

У Франківську є тисячі будинків. Кожен із них має адресу, втім, це не єдиний спосіб ідентифікації. Деякі будівлі люди ще вирізняють за закладами, що в них містяться.

І лише небагатьом спорудам пощастило отримати власні імена. То де ті будинки, і що означають їхні назви?

Навесні у Франківську зійшов сніг, місцями асфальт, не встояли й фасади будинків. З відлигою посипалися штукатурка, ліпнина і навіть кавалки балконів. Добре, що обійшлося без жертв. Принаймні людських. Тим часом місто втрачає своє історичне лице.

Балкони на голову

Сто років тому в Станиславові було не зовсім спокійно – в місті діяли організовані банди, а міська поліція інколи натрапляла на слід справжніх мафій.
Мафія фальшивомонетників найчастіше підробляла банкноти в 50 корон.

Дізнайтеся про найважливіші події в історії Івано-Франківська/Станиславова, які сталися у 1923-1925 роках.

1923 У березні на зборах українського «Сокола» вирішили подарувати школі імені Маркіяна Шашкевича, для спорудження власного будинку, частину своєї ділянки у дворі. У травні за планами архітектора Станіслава Бернарда почали будову. У 1924 школа, яку розширили до семикласної, прийняла нових учнів (вулиця Грушевського, другий корпус ЗШ № 7).

Ця картина зберігається у запасниках обласного краєзнавчого музею. Вона написана у міжвоєнний період, і в правому нижньому куті збереглися залишки польського напису.

На жаль, розібрати його не вдалось. Хоча й так зрозуміло, що це батальна сцена Першої світової. На близькість міста Станиславова вказує стрункий силует ратуші та куполи катедри на задньому плані.

Ось уже більше року в Крилоській школі діє гурток «Нащадки княжої слави» від Івано-Франківського обласного центру туризму і краєзнавства.

У керівника гуртка І. М. Коваля стало традицією проводити заняття з гуртківцями на базі Музею історії Галича.

Сто років тому, як і сьогодні, галицькі підприємці нарікали на високі податки й неймовірно заплутану систему їх сплати. Хоч платили тодішні галичани до державної казни значно менше, ніж у наші дні. Але тоді мало не щодня можна було чекати податкових «сюрпризів», адже не лише держава, а й кожна провінція і навіть місто мали право вводити свої податки. Тож не дивно, що мешканці Станиславова реагували на зелені мундири податкових працівників, «як собаки на гицля».

За Австрії в Галичині діяла цісарсько-королівська жандармерія, основною функцією якої була охорона державної безпеки та громадського порядку. Жандарми підпорядковувалися староству і протидіяли небажаним зібранням і мітингам, запобігали можливій революції, розслідували державні злочини.

В сучасному Івано-Франківську висловлюються різні думки щодо дитячих балів та конкурсів краси. Сто років тому в Галичині вони теж були популярними, але багато хто ставився до таких розваг скептично.

В сучасній українській пресі нерідко з’являються повідомлення про арешти високих посадовців, яких зловили на хабарі. Але насправді такі винуватці рідко несуть заслужене покарання.

У 1883 р. в Станиславові збудували нову в’язницю «Діброва» (тепер вул. Чорновола, 119а). До складання проекту будівлі мали відношення аж два спеціалісти – віденський архітектор Франц Маурус і станиславівський інженер Юзеф Браунзайс. Але безпосередньо керував будівельними роботами інший архітектор – Донат Ціфферер (1845—1909), який спеціально для цього прибув з Відня.

Ця теза, звісно, не відкриття, але, щоби довести це наочно для теперішнього покоління українців, треба багато що зробити. Йдеться про відновлення пам’яток сакральної культури древнього Галича. Про це говорили найвідоміші в Україні авторитети в галузі реставрації та ревіталізації під час засідання «круглого столу» на тему «Проблеми дослідження та збереження Успенського собору давнього Галича», яке відбулося у Львівській політехніці.

3 квітня о 16:00 в Івано-Франківській обласній універсальній науковій бібліотеці відбудеться презентація нову книжку Костя Левицького "Великий Зрив"

У першому виданні історико-мемуарної серії «Звитяжці» вміщено раритетну працю «Великий зрив» (1931), яку написав уродженець Тисмениці, випусник Станиславівської гімназії, визначний український громадсько-політичний і державний діяч, адвокат і публіцист, у 1918–1919 рр. голова уряду ЗУНР Кость Левицький (1859–1941).

Хтось в небо летить,

А хтось залишається!..

Хтось далі біжить,

А хтось зупиняється!..

27 березня в обласній універсальній науковій бібліотеці ім. І. Франка відбулася презентація виставки-інсталяції, присвяченої 175-річчю від дня народження першого станиславівського єпископа Юліана Пелеша.

До створення музею дзвонів у Калуші долучився Руслан Власенко із Рівного, який подарував знайдені дзвіночки часів Київської Русі.

Про це повідомив ініціатор створення музею дзвонів, головний спеціаліст відділу з питань інвестицій та міжнародної інтеграції управління економічного розвитку міста Калуської міської ради Віктор Павлів, інформують "Вікна".

Стільки балачок у Франківську про реставрацію. Але так і невідомо, що воно таке. Практично ніхто не в стані відповідально визнати, що вона відсутня. Її немає навіть у відчайдушних кроках "активістів" і щирих прихильників старовини.

У рамках соціального проект зі збереження культурної спадщини міста благодійного фонду Олександра Шевченка «Новий Івано-Франківськ» відновлено старовинні двері. Оновлений вхід цього разу отримала кам’яниця на вулиці Василіянок, 5. Столітні двері, розповідають реставратори, були у жалюгідному стані.

22 березня, вже традиційно перед Великоднем, в Івано-Франківському краєзнавчому музеї у рамках проекту “Врятуймо скарби разом” відкрилась виставка реставрованих сакральних творів ХVI-XX століття.

У відкритті взяв участь Архієпископ і Митрополит Івано-Франківський Кир Володимир Війтишин та митр. прот. Юрій Новицький. Цьогорічним центральним експонатом стала Зарваницька чудотворна святиня – риза ікони "Розп'яття" XVIII століття, пишуть "Вікна" з посиланням на сайт Івано-Франківської архієпархії УГКЦ.

Дізнайтеся про найважливіші події в історії Івано-Франківська/Станиславова, які сталися у 1921-1923 роках.

1921 Станиславів став воєводським (обласним) центром. Територія міста становить 2295 гектарів, кількість населення — 44,7 тисяч осіб, житловий фонд — 4475 будинків, 158 домовласників володіють не менш як двома будинками.

Вже незабаром на туристичних об'єктах Івано-Франківщини з'являться ще 10 нових інформаційних стендів.
Про це в соцмережі повідомив начальник відділу туризму Управління міжнародного співробітництва, євроінтеграції, туризму та інвестицій ОДА Віталій Передерко.

"Цьогоріч плануємо встановити 10 туристично-інформаційних стендів біля популярних туристичних атракцій Івано-Франківщини. І на кінець року досягнемо цифри 50", – йдеться у повідомленні.