Драматичну історію життя жидівської дівчинки, коломиянки за походженням, а нині громадянки Польщі Рути Вермут минулого тижня почули у Музеї історії міста Коломиї («жидівської», бо в Галичині представники цієї нації так називали себе аж до середини минулого століття). На зустрічі пані Рута репрезентувала книгу під назвою «Зустріла Людей». У назві немає помилки, саме таких Людей з великої букви зустріла пані Рута у своєму житті. У цій книзі авторка описує реальні історії свого життя, яке могло б обірватися однієї миті під час Другої світової війни, коли навколо було систематичне переслідування і знищення євреїв нацистською Німеччиною і колабораціоністами, голокост. Тоді маленьку дівчинку разом з її сім’єю та іншими євреями везли на «смерть». Та вона хотіла жити і стрибнула з того злощасного потяга і – вижила. Після того стрибка у «нове життя» пані Вермут пережила багато нелегких моментів, адже все треба було починати спочатку. До Коломиї вона повернулася, аби подивитися на рідний будинок, який знаходився на теперішній вул.Чорновола, 2. Колись її сім’я у цьому будинку навіть мала магазин делікатесів, життя йшло начебто добре, але… Пані Рута розповідала про свої юні роки, як працювала в Німеччині на заводі BMW, потім служницею, як одружилася в 16 років з хлопцем зі Львова. Найбільш неймовірною історією є зустріч Рути Вермут зі своїм братом Ізраелем Вермут, якому теж пощастило вижити. Неймовірно, але вони зустрілися через 53 роки. Колись брат пані Вермут навчався у Коломийській гімназії, а вже коли вони зустрілися, був відомим англійським журналістом на ім’я Віктор Зорза. Для рідних брата і сестри після довгих років ця зустріч була надзвичайною. Незважаючи на багаторічну розлуку, вони стали близькими, ніби й ніколи не розлучалися. Рута Вермут завжди любила Коломию і, мабуть, приїхала тому, що ніколи думками не розлучалася з містом свого дитинства. На зустрічі були присутні працівники Коломийської центральної районної бібліотеки, яким авторка подарувала на згадку свою книгу з підписом. Олександра Щербакова | 
