Вівторок, 2019-10-22, 5:29 PM

 
Меню сторінки
 
Анонси подій
 
Нові світлини

 
Важливі події

Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання

 
Календар новин
 
Архів новин
Головна » 2011 » Жовтень » 29 » Історико-меморіальний музей Степана Бандери в Старому Угринові: становлення та розвиток
1:04 AM
Історико-меморіальний музей Степана Бандери в Старому Угринові: становлення та розвиток
Становленню музею Степана Бандери на його родиннім обійсті передували події, пов’язані з проведенням велелюдних зібрань, встановленням пам’ятників на пошану світлої пам’яті Провідника ОУН Степана Бандери.
Вперше в Старому Угринові при чисельному зібранні людей відбулось вшанування С. Бандери в 30-ті роковини з дня вбивства, 15 жовтня 1989 року. Нажаль достеменно невідомо імена ініціаторів проведення віче, але знаємо, що це були четверо хлопців, двох з яких звали Роман і Ігор, і троє дівчат. Спецслужби тодішньої влади робили спроби їхнього арешту, але завдяки згуртованості староугринівської громади цього вдалось уникнути.
Наступна акція відбулась під час відзначення Дня героїв у травні 1990 року на родинному обійсті Бандерів молоддю із Івано-Франківської обласної організації СНУМ було закладено символічний камінь, де в майбутньому мав постати пам’ятник Провіднику ОУН – Степану Бандері. Камінь було встановлено поряд із березовим хрестом, де колись розміщувалась капличка. Роботи по відновленню каплиці Покрови Пресвятої Богородиці проводила громада села, а виготовлення пам’ятника за проектом скульптора із м. Житомира Віктора Рожика здійснювалось в с. Дубівці Галицького району. На початку жовтня пам’ятник окремими елементами привезений до Старого Угринова і напередодні відкриття змонтований. Урочисте відкриття першого в Україні пам’ятника Степану Бандері і освячення відновленої каплички відбулось 14 жовтня 1990 року. Невдовзі, 30 грудня 1990 року, о п’ятій годині ранку в Старому Угринові пролунав потужний вибух, який зруйнував монумент.
21 січня 1991 року відбулась спільна сесія Калуської міської та районної Рад, яка прийняла рішення про будівництво меморіального комплексу в Старому Угринові.
30 червня 1991 року з нагоди п’ятдесятиліття проголошення у Львові Акту відновлення державності України відкрито ще один, другий, пам’ятник національному герою в його рідному селі.
10 липня 1991 року о 3.20 годині ночі знищено щойно відкритий пам’ятник Степану Бандері. „Операцію” здійснили шестеро військових у маскувальних халатах. При цьому важко поранено двадцятиоднорічного члена СНУМу Василя Максимчука з Калуша, котрий вартував пам’ятник, а місцевого жителя Ярослава Турчиняка важко побито.
Восени 1991 року з ініціативи староугринівців Василя Дубини та Ігора Даниліва виготовлено і встановлено гранітну плиту, на якій викарбуваний портрет Степана Бандери.
17 серпня 1992 року під час проведення Всеукраїнської акції „Гомін Чорного лісу”, приуроченої п’ятдесятиліттю створення УПА, урочисто відкрито третій, тепер вже бронзовий пам’ятник Провіднику ОУН. Автори: архітектор - Зіновій Давидюк, скульптори – Микола Пасікіра та Любомир Яремчук.
1 вересня 1992 року до щойно відкритого пам’ятника приїхав вклонитись онук Провідника ОУН – Степан Бандера, журналіст із Канади.
2 вересня 1993 року розпорядженням представника президента України в Калуському районі на базі громадського музею створено Меморіальний музей Степана Бандери, як структурну одиницю відділу культури Калуської райдержадміністрації.
Першими працівниками в музеї працювали: завідувач музею – Василь Дубина, Михайло Коломиєць і Віра Перегіняк – наукові працівники, Любов Кулик – екскурсовод.
В цьому році пам’ятник Степану Бандері та уцілілу частину родинного помешкання зареєстровано як пам’ятки культури і взяті під охорону держави.
У травні 1996 року музей підпорядковано відділу культури Івано-Франківської облдержадміністрації. Директором призначено Богдана Яневича.
1 січня 1998 року онук Провідника ОУН - Степан Бандера закладає у фундамент будівлі капсулу з посланням до нащадків. Це послугувало початком будівництва новітнього музейного приміщення, яке провадила  Калуська райдержадміністрація, але через брак коштів у 1999 році функцію замовника перебирає на себе Івано-Франківська облдержадміністрація. Наприкінці 2000 року відкрито новозбудоване експозиційно-виставкове приміщення. Авторами проекту споруди виступила група архітекторів на чолі з п. Олегом Козаком із АПФ «Архпроект», м. Івано-Франківськ. Будівництво проводила БМФ «БудінвестКарпати», директор Василь Петрів, м. Калуш. У центральному залі відкрита експозиція, виконана художниками з Івано-Франківського ХВК під керівництвом п. Богдана Губаля.
Подальші роботи з реконструкції меморіального комплексу, благоустрою території та прилеглих доріг припинено через відсутність коштів.
В лютому 2002 року рішенням Івано-Франківської обласної ради музей передано у підпорядкування Прикарпатського університету ім. В. Стефаника як навчально-виховний підрозділ. В цей час завдяки фінансуванню університету облаштовані приміщення, забезпечено повноцінне функціонування музею. Під координацією голови науково-методичної ради музею доктора історичних наук, професора М. В. Кугутяка та кандидатів історичних наук, доцентів Б.М. Гавриліва і В.М. Бурдуланюка здійснено побудову експозиції 1-го залу музею. Художнім відділом Інституту культури й мистецтв встановлено новий іконостас в капличці Покрови Пресвятої Богородиці.
Прикро констатувати, але із зміною керівництва університету у 2005 році, фінансування наукових експозиційних розробок було повністю припинене, хоча нагромадження фондів працівниками музею активно продовжувалось. З ініціативи адміністрації музею започатковано проведення наукових та краєзнавчих конференцій на базі музею, які з успіхом проходять кожний рік, відкриваючи нові сторінки національно-визвольної боротьби. Новий поштовх в розвитку музею спричинився перепідпорядкуванням …
Нажаль, окремий юридичний статус музею, ліквідований при передачі до Прикарпатського університету, відновлено не було. Історико-меморіальний музей Степана Бандери став філією Івано-Франківського обласного музею визвольної боротьби ім. С. Бандери. В цьому статусі музей перебуває і на сьогоднішній день. 
1 січня 2009 року, в сторіччя від дня народження Провідника ОУН, відкрито нову музейну експозицію на базі історико-меморіального комплексу: відновлено хату-плебанію та здійснено реекспозицію в новому приміщенні музею. Автором оновленої експозиції єнародний художник України Анатолій Гайдамаха, дизайн-проект, тематико-експозиційний план – наукові співробітники музею: О. Романів, С. Каспрук, С. Лесів, Б. Яневич, М. Базюк, В. Тимків.
Відновлення хати-плебанії відбувалося відповідно до проведених працівниками музею та краєзнавцями досліджень. Відтворено інтер’єр кімнат, в яких проживала сім’я Бандер, наповнено його оригінальними речами, що були власністю сім’ї; автентичними речами, переданими представниками родин інтеліґенції Прикарпаття; а також матеріалами зібраними під час пошукових експедицій працівників музею.
У п’ятдесяту річницю загибелі Степана Бандери 15 жовтня 2009 року відбулося урочисте відкриття четвертого експозиційного залу музею. Авторами експозиції виступили: дизайнерська розробка – заслужений художник України Богдан Губаль, тематико-експозиційний план – наукові працівники музею – Степан Лесів, Любов Михайлюк, Степан Каспрук, Василь Тимків.
Перший експозиційний зал розкриває відвідувачам процес формування національної свідомості галичан, державотворчі процеси початку ХХ століття, в яких активну участь приймав о. Андрій Бандера, середовище, в якому ріс і мужнів Степан Бандера. Матеріали експозиції ілюструють період навчання Степана Бандери в Стрийській гімназії, участь його у „Пласті” та підпільній гімназійній організації. Відображено громадську діяльність в рідному селі: відновлення аматорського театрального гуртка, праця в читальні „Просвіти”, створення кооперативу, заснування осередку товариства „Луг” і організація націоналістичного підпілля на теренах Калущини.
У другому залі представлено історію виникнення та діяльності націоналістичних організацій УВО та ОУН. Етапи боротьби зорганізованого націоналістичного середовища проти польської та радянської влади. Розкрито процес становлення Степана Бандери як Провідника ОУН на західноукраїнських землях. Центральна частина експозиції присвячена відомому політичному процесові проти 12 членів ОУН, який відбувався у Варшаві (так званий Варшавський процес). Матеріали  висвітлюють міжнародні події, які передували Другій світовій війні, та нову хвилю українського національного піднесення, апогеєм якої стало проголошення у Львові 30 червня 1941 року Акту відновлення державності України та формування українського державного правління (УДП).
Родинне життя Провідника на еміґрації висвітлено в третьому залі музею. Тут розміщені унікальні світлини із сімейного архіву Бандер: прогулянки Степана Бандери із дітьми, дружиною та друзями в гори, катання на лижах, відпочинок на морі.
Експозиція четвертого залу завершує розповідь про життєвий шлях Провідника ОУН. В ній відображено період життя Степана Бандери на еміґрації: створення та  діяльність ЗЧ ОУН, представлено особисті речі Провідника: друкарська машинка; посвідчення та документи на ім’я Stepan Popel, під якими проживав Степан Бандера; посмертна маска.
Героїчна боротьба Української Повстанської Армії на теренах Калуської округи (ТВ 22 „Чорний ліс”, ТВ 23 „Маґура”), процес формування та боротьби повстанських відділів, і націоналістичного підпілля на Калущині висвітлена в окремому розділі експозиції четвертого залу. Особливого колориту додає художня композиція „Повстанець у лісі”.
Розкрита в цьому залі і ще одна трагічна сторінка нашої історії: масові депортації населення Західної України у віддалені райони Радянського Союзу. Мовчазними свідками цих жахливих акцій є не тільки світлини, а й речові матеріали – листи, вишивані хусточки, які дарували близьким на спомин, саморобні листівки, та багато інших речей.
Зацікавлення відвідувачів викликає макет криївки, відтвореної на зразок тих, які облаштовувалися підпільниками в часи визвольної боротьби.
Окрім цього, на території комплексу можна побачити відновлену каплицю Покрови Пресвятої Богородиці; збережені та упорядковані елементи родинного обійстя Бандерів – криницю, погріб; а також гранітну плиту на тому місці, де знаходились два перші пам’ятники Степану Бандері.
Підготував завідувач музею
Степан Лесів

Переглядів: 529 | Додав: limnytcja







Пошук на сторінці
Статистика

Locations of visitors to this page
 
Кнопка сторінки

Івано-Франківська обласна організація НСКУ

 


Наші друзі





Відлуння віків Вишивка Оксани Чемеринської
 
©2010 - 19. Ідея, автор, збір і систематизація матеріалів - 
Почесний краєзнавець
України 
Андрій Чемеринський. 


Матеріали авторів розміщені виключно для популяризації та зацікавлення історією рідного краю.
Офіційна позиція Спілки може бути відмінною від думки поданої в авторських матеріалах.

Подання власних дописів та досліджень для розміщення на сторінці вітається.

Copyright MyCorp © 2019