Особа в світовій історії завжди посідає центральне місце. Саме завдяки діяльності окремих персоналій зміцнюються або руйнуються держави, постають нові міста, розвивається економіка. Життєвий чин осіб, які змагалися за майбутнє свого народу і держави завжди привертає увагу дослідників впродовж багатьох десятиліть. Незважаючи на наявність значної кількості праць присвячених державним мужам, кожен новий дослідник може віднайти нові цікаві сторінки їхніх біографій, відмінні від стереотипних поглядів. Прикарпатський краєзнавець Іван Драбчук, який одночасно поєднує наукову та освітянську працю, впродовж останнього десятиліття активно досліджує життєдіяльність наших славних земляків – представників княжих родів, боярства, духовенства, просвітян. Результатом його пошуків стало видання праці «Постаті галицької історії». Присвячено її 20-річчю Незалежності Украї
...
Читати далі »
Переглядів: 761 |
Долучив: Dnister |
Дата: 28.10.2011
|
Ще одна цікава особистість, з якою «Вікнам» вдалося познайомитися через соціальну мережу Facebook, — відома австралійська журналістка і співачка Марічка Галабурда-Чигрин, мати якої родом із с. Завою Калуського району. Як з’ясувалося, вона — єдина із жінок діаспори — побувала на відкритті першого пам’ятника Провіднику ОУН Степанові Бандері у Старому Угринові 14 жовтня 1990 року. Про це — у спогадах Марічки Галабурди-Чигрин, які вона люб’язно надала «Вікнам» (стилістика автора збережена). Інтерв’ю з цією відомою особистістю читайте наступного тижня.
Близькі, акустичні удари, звуки великого годинника на будинку Укрпрофради на Хрещатику збудили мене ранком. Крім того, задзвонив і телефон. Це Андрій Васькович (редактор газети «Шлях Перемоги», що виходить у Мюнхені. — Ред.) повідомив мене, що
...
Читати далі »
Переглядів: 899 |
Долучив: limnytcja |
Дата: 28.10.2011
|
Офіційний сайт Калуської міської ради оприлюднив проект рішення "Про встановлення бюсту поету Олександру Пушкіну та меморіального каменю у сквері на вулиці Пушкіна в м.Калуші". У проекті рішення йдеться: "Розглянувши клопотання генерального директора товариства з обмеженою відповідальністю «»Карпатнафтохім» Чмихалова Віктора Сергійовича про встановлення бюсту поету Олександру Пушкіну та меморіального каменю у сквері на вулиці Пушкіна в м.Калуші, враховуючи рекомендації комісії з питань гуманітарної роботи, соціального захисту населення та молодіжної політики, та комісії з питань розвитку промисловості та підприємництва, власності, екології та землеустрою, керуючись ст.ст. 26,30 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», м
...
Читати далі »
Переглядів: 490 |
Долучив: limnytcja |
Дата: 28.10.2011
|
22 червня ц. р. минуло 70 років з початку радянсько-німецької війни. У силу тогочасного прикордонного становища Надвірнянщина зазнала удару вже у перші години війни. Більше тижня стримували наступ угорських військ бійці 17-ї застави Надвірнянського прикордонного загону. І тільки 2 серпня 1941 р. передові загони угорців увійшли до Надвірної. Перші дні свободи після більшовицьких репресій затьмарила страшна звістка: в урочищі Буковинка знайшли могили замордованих енкаведистами в`язнів Надвірнянської тюрми. На перепоховання жертв 3 серпня прийшли тисячі людей. У кінці серпня угорців змінили німецькі окупанти, які почали встановлювати «новий порядок». Всі їхні розпорядження закінчувалися: «За невиконання – розстріл!». Гестапо розгорнуло масовий терор проти мирних жителів, у першу чергу – євреїв.<
...
Читати далі »
Переглядів: 733 |
Долучив: Dnister |
Дата: 28.10.2011
|
У Бурштині знаходиться один із рідкісних музеїв, який займається збиранням, вивченням та збереженням опільської ноші. Це історико-етнографічний музей „Берегиня”. Тут знаходиться велика колекція рідкісних вишитих рушників, сорочок та ще багато інших вишивок. Крім того, тут є речі господарського та хатнього вжитку. Протягом більше десяти років його існування музей відвідали сотні людей. Минулого тижня у „Берегиню” завітали гості – члени Івано-Франівської обласної організації „ Просвіта” , серед яких були відомий на Прикарпатті історик та краєзнавець Петро Арсенич, керівник цієї організації Євген Романишин, заслужена артистка України Марія Ортинська. Гості ознайомилися з експозицією музею,екскурсію для яких провела та розповіла про значення опільської звичаєвої культури на сучасному етапі завідувачка музею, що створила його більше десяти років назад, Тама
...
Читати далі »
Переглядів: 567 |
Долучив: Dnister |
Дата: 28.10.2011
|
Громада Івано-Франківщини глибоко сумує з приводу передчасної смерті видатного громадського діяча, краєзнавця і колегу в розвитку туризму в області – Мирона Петровича Мицана, прощання з яким відбудеться у суботу 29 жовтня о 10.30 в приміщенні будинку «Просвіти» по вул. Грушевського. Мицан Мирон Петрович, народився 07 квітня 1955 року у місті Надвірна. За освітою інженер, закінчив Львівський політехнічний інститут, (1977 р.) та Московський патентний інститут (1986р.). В Івано-Франківську працював на ВО «Карпатпресмаш»: інженером, заступником начальника фінансового та конструкторського бюро, працював в управлінні економіки ОДА, а згодом (1998-2002 рр.) заступником міського голови.
Переглядів: 625 |
Долучив: Dnister |
Дата: 28.10.2011
|
Від давніх часів і до сьогодення у суспільстві триває пошук компромісу між матеріальними і духовними прагненнями його одиниць. Особливо це притаманно сучасному століттю – коли всі заклопотані і їхній життєвий шлях пролягає між працею та домом. Проте, з бігом часом людина починає пошуки прекрасного – мистецтва. Пізнавши його, починає по-іншому дивитися на світ, пробує позитивно змінювати свій світогляд. У Галичі - давній столиці князівства, уже витворилося середовище, яке щомісячно знайомиться з чудовими творами мистецтва, творцями яких є наші сучасники – як наші земляки, так і митці з інших регіонів. Згуртовує усіх Картинна галерея Національного заповідника «Давній Галич». Ось і тепер, у третій декаді жовтня, зусиллями нашої провідної установи, галичан та гостей міста, знайомлять з тво
...
Читати далі »
Переглядів: 774 |
Долучив: Dnister |
Дата: 28.10.2011
|
22 жовтня у Нью Йорку померла активна громадська діячка Станиславова Оксана Лемеха – Луцька. Оксана Лемеха (після одруження) - Луцька народилася 14 листопада 1913 року в м. Станиславові в родині австрійського службовця, згодом працівника польського судівництва Миколи Лемехи і матері Іванни Медвідь. Окрім неї в родині була старша сестра Ростислава (Гаєцька), молодша Віра (засуджена більшовиками до 25 річного ув’язнення) та брат Всеволод (вбитий більшовиками за допомогу УПА). В родині плекалися добрі традиції – обидві доньки були пластунками, а брат – запеклим спортовцем, членом відбиванкової дружини. Початкову освіту Оксана здобула в народній школі ім. М.Шашкевича, а гімназійну – в українській дівочій гімназії "Рідна Школа”, яку завершила іспитом зрілості в 1931 р.
...
Читати далі »
Переглядів: 867 |
Долучив: Dnister |
Дата: 28.10.2011
|
Є старий анекдот, де чоловік розповідає, що він ріс у настільки бідній родині, що якби народився дівчинкою, то йому нічим було би гратися. Сьогодні дітлахи розбалувані комп’ютерами, мобільниками, трансформерами та іншими цяцьками. А де було взяти іграшки станиславівській дітворі 100 років тому, та ще й під час війни? Але хто шукає, той знайде. Уродженець Станиславова Володимир Макар у спогадах згадує, що в часи його дитинства найкрутішим шиком було мати власну рогатку, яку тоді називали катапулькою. А найскладніше було найти гуму — у крамницях її не продавали, а якби й продавали, то грошей все одно не було. Йшла Перша світова війна, і місто почергово займали росіяни з австрійцями. Де війна, там і вбиті. Після одного запеклого бою царські солдати стягнули в одне місце своїх загиблих товаришів.
...
Читати далі »
Переглядів: 624 |
Долучив: Dnister |
Дата: 28.10.2011
|
Днями у будівлі бібліотеки Івано-Франківського медуніверситету поміняли вікна – зі старих «рідних» на металопластикові. Начальник відділу охорони культурної спадщини міськвиконкому Ігор Панчишин каже, що будівля ця є пам’яткою архітектури місцевого значення, й непогоджена з охоронними структурами заміна вікон була порушенням. Більше того – подібні порушення у нас всюди. А проблема в тому, що немає можливості стежити за кожним вікном, адже таких пам’яток у місті – не одна сотня. Нині бібліотечні архіви краще вбережені від погодних впливів, а студенти сидітимуть у теплому приміщенні. Але й будинок відтепер – не така вже й пам’ятка… Може, варто заснувати якийсь муніципальний культурно-каральний спецпідрозділ? І грошей у міський бюджет заробимо, і пам’ятки збережемо.
Переглядів: 658 |
Долучив: Dnister |
Дата: 28.10.2011
|
Кажуть, легка атлетика – то королева спорту. У довоєнному Станиславові спершу вона мала небагато прихильників, змагання відбувалися рідко. Та згодом місцеві спортсмени перемагали навіть на міжнародних турнірах.
З Прикарпаття до Берліна Усе почалося зі шкіл. Перші забіги у Станиславові відбувалися на міжшкільних змаганнях, коли закінчувався навчальний рік. Саме тоді у школярів з’являлася можливість вийти на старт чи просто прийти та підтримати друзів та знайомих. Вже тоді, на початках, серед лідерів прикарпатського бігу звучали українські прізвища: Михайло Копаницький, Володимир Ярмолюк, Володимир Павловський, Денис Караван.
Переглядів: 584 |
Долучив: Dnister |
Дата: 28.10.2011
|
Запрошуємо на відкриття виставки творів скульптора Григора Крука, присвяченої до 100-річчя з його дня народження. Відкриття виставки відбудеться 28 жовтня 2011 р. о 12.00 год. в приміщенні Івано-Франківського художнього музею. В експозиції окрім матеріалів присвячених Г.Круку будуть представлені кілька автентичних робіт скульптора. Зокрема: 1. Жінка, що миє ноги. 50-ті роки ХХ ст. Гіпс. 26,3х15,5х25,5 см. 2. Портрет Володимира Луціва у молодому віці, 1955 р. Патинова глина 45,3х21,5х24 см. 3. Дівчина, що читає книжку. Бронза. 18,5х22 см. 4. Селянин, що стоїть, 1938 р. Бронза. 70х7,5х23,5 см.
Переглядів: 580 |
Долучив: Dnister |
Дата: 28.10.2011
|
Велика кількість свідомої української молоді жертовно і безкорисливо працювала в ім’я побудови незалежної України. Їхня праця в умовах підпілля з постійними ризиками для життя, а також щоденна мужність та відвага у боротьбі з окупантом в більшості випадків не відомі нам, їхнім нащадкам. Ці зібрані і узагальнені матеріали нехай будуть пошаною їхній світлій пам’яті. Іван Ґудзоватий народився 1911 р. у заможній селянській родині Петра Ґудзоватого в селі Кадобна Долинського повіту Станіславівського воєводства (тепер село належить до Калуського району Івано-Франківської області). В семилітньому віці йде на навчання до місцевої народної школи, в якій провчився 5 класів. Після цього рік навчається приватно у п. Василя Барнича (професор польської гімназії у м. Рогатині) і ще рік (1924-25) у приватній гімназії м. Долини. Восени 1925 р. записується п
...
Читати далі »
Переглядів: 650 |
Долучив: Dnister |
Дата: 28.10.2011
|
Місяць вересень виявився багатим на цікавих і відомих гостей, які відвідали наш музей. Зокрема, 26 вересня, гостями музею були п. Андрій Куцан (Мюнхен, Німеччина), зять Степана Бандери та п. Володимир Туркевич (м. Львів), нащадок відомих українських духовенських родів Туркевичів і Білецьких. Гості залишились надзвичайно враженими змінами в експозиції музею та визнали високий рівень експозиційної роботи науковців. Слова подяки записали до Книги відгуків: «Шановний пане Степане і співробітники, велике враження зробив мій побут у музеї Степана Бандери. Це надзвичайний вклад праці від останнього мойого побуту. Працюйте дальше для великої справи і багато Вам успіхів». Завідувач музею, п. Степан Лесів, поділився із планами подальшої експозиційної роботи, де буде представлено родину Провідника ОУН –
...
Читати далі »
Переглядів: 585 |
Долучив: limnytcja |
Дата: 28.10.2011
|
У серпні 2011 року газета «Галицьке слово» подала працю автора книги «Світ східних галлів» Теодозія Короля під заголовком «Галли і Галич». Багато читачів були здивовані від прочитаного, а житель с.Набережне Зеновій Клюса відшукав автора статті і два дні ходив з ним околицями рідного села. Подаємо результат їх мандрів. Галичани – народ древній. Та різні завойовники намагалися знищити у цього народу пам’ять про своє коріння. Еліта нації нещадно знищувалася, а до влади над краєм призначалися чужинці або їх продажні посіпаки з числа автохтонів, які витравлювали у народу пам’ять про його колишню велич. Вони писали їм брехливу історію, з якої випливало, що галичани народ ніякий або нікчемний. Та вони не змогли перейменувати назви всіх міст, сіл, рік, гір та урочищ, які нині красномовно розказують правдиву історію давньої Галичини.
Переглядів: 932 |
Долучив: limnytcja |
Дата: 27.10.2011
|
|
