Субота, 24.02.2024, 02:13:09

 
Меню сторінки
 
Анонси подій
 
Нові світлини

 
Важливі події

Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання

 
Календар новин
 
Архів новин
Головна » 2011 » Жовтень » 28 » + Померла Оксана Лемеха – Луцька
09:26:44
+ Померла Оксана Лемеха – Луцька
22 жовтня у Нью Йорку померла активна громадська діячка Станиславова Оксана Лемеха – Луцька.
Оксана Лемеха (після одруження) - Луцька народилася 14 листопада 1913 року в м. Станиславові в родині австрійського службовця, згодом працівника польського судівництва Миколи Лемехи і матері Іванни Медвідь. Окрім неї в родині була старша сестра Ростислава (Гаєцька), молодша Віра (засуджена більшовиками до 25 річного ув’язнення) та брат Всеволод (вбитий більшовиками за допомогу УПА). В родині плекалися добрі традиції – обидві доньки були пластунками, а брат – запеклим спортовцем, членом відбиванкової дружини. 
Початкову освіту Оксана здобула в народній школі ім. М.Шашкевича, а гімназійну – в українській дівочій гімназії "Рідна Школа”, яку завершила іспитом зрілості в 1931 р. 
Членкинею Пласту стала в 1925 р., належала до гімназійного куреня ім. Княгині Романової. Призначалась коменданткою курінного вишколу. В 1927 р. була учасницею чотиритижневого пластового табору на г. Сокіл. В Пласті належала до своєрідного клубу – "Пластової фамули”. Це було згуртування старших пластунів, які спільно ходили в мандрівки, грали у відбиванку. Поруч з Пластом, в юнацькому віці стала членом підпільної УВО, а згодом ОУН. 
Закінчивши педагогічні курси дошкілля, провадила передшкільні дитячі садки в підміських селах біля Станиславова та активно включилася в громадську працю Станиславівщини. Стала членом Малої Громади, Студентської секції, членом гуртка жіночої молоді ім. Уляни Кравченко і його хору, членом Управи Філії Союзу Українок. Опікувалася драматичним гуртком в с. Павелче.
Попри основну працю (була службовцем Окружного Союзу Українських Кооператив) багато часу віддавала організації громади. Сповнена енергії, молодечого запалу і патріотизму, Оксана в неділі та свята виїжджала на села до Кружків СУ, до читалень "Просвіти”, де виступала з рефератами з приводу найрізноманітніших проблем. Серйозним випробовуванням організаційних здібностей Оксани, стала її праця, як голови Організаційної Секції Філії Союзу Українок. Одним з завдань цієї Секції стала організація і заснування по селах станиславівського повіту Кружків Союзу Українок. Під керівництвом О.Лемехи членкині Секції підготували незабутній День Української Селянки (під час Жіночого Конгресу 1934 року в Станиславові).
Активна праця Оксани не могла залишитися не поміченою польським окупантом. Тому за приналежність до "антипаньствовей” організації вона була заарештована польською владою у 1934 році з присудом 3-х років в’язниці.
Ще через кілька років, в 1939 р., перед вибухом польсько-німецької війни, вона була вдруге ув’язнена у станиславівській тюрмі. З початком війни,  розбивши двері в’язничних камер, Оксана разом із сотнями українських політичних в’язнів – патріотів попала на волю. Але життєві випробування не закінчились, вони тільки починалися...
З приходом більшовиків (вересень 1939) її і багатьох її товаришок пластунок було ув’язнено. На волю вийшли не всі – з рук нового окупанта згинула найкраща приятелька Лемехи - Надія Білобрам. 
Нові надії з’явились, але ненадовго, з приходом німецької влади. Оксана була заарештована гестапо в 1941 р. і перебувала у львівській тюрмі на вул. Лонцького. Після звільнення, бажаючи допомагати своїй громаді, працювала в Жіночій Секції при Українськім Допомоговім Комітеті. 
У 1944 р., коли більшовицька Червона армія підступала до Станиславова, Оксана з чоловіком Євгеном (був директором Окружного Союзу Кооператив) та родиною покинули рідні гнізда і вирушили на Захід – в невідомість. Проживали в Криниці на Лемківщині, Словаччині, в таборі біженців "Штрасгоф” в м. Грос-Зіггард (Австрія), згодом опинилася в таборі воєнних біженців у Лянсгуті (1945, Німеччина). Тут в основному перебували біженці з Галичини, які закладали українські школи (початкову і гімназію), продовжували культурно-релігійне життя. В таборі Оксана працювала вчителькою фізичного виховання, займалася вихованням молоді, відроджуючи при школі пластову організацію – дівочий курінь ім. Ольги Басараб. 
В 1950 р. родина Євгена і Оксани Луцьких прибула до Америки і оселилася в Нью Йорку, де крім важкої заробітчанської праці, одразу включилася в громадську працю українських поселенців у Нью Йорку, ставши членами УГКЦеркви Св. Юра. 
Протягом довгого часу О.Луцька працювала в різних організаціях: в Комітеті Об’єднаних Українсько – Американських Організацій, довголітнім секретарем і головою нью – йоркської Округи Союзу Українців – Католиків Америки "Провидіння”; головою Батьківського Кружка в Музичному інституті, членом управи і пресовим референтом Українського Патріархального Товариства УГКЦ, Фундації Українського Вільного Університету. Також, короткий час американського періоду життя вона продовжувала пластувати - провадила пластові новацькі табори на "Вовчій тропі” (Іст Четгем) в 1958-61 рр. і табір дівчат на "Союзівці” 1963 р.
В Америці п. Лемеха – Луцька відновила членство в Союзі Українок Америки, була членкинею його 64 –го відділу. Також, О.Луцька доклала зусиль як член управи комітетів: будови церкви в Нью Йорку, 1000 – ліття Хрещення України. Багато сили та часу було віддано Комітету земляків Станиславівщини і редакційній колегії двотомного збірника "Альманах Станиславівської землі” (працювала у фінансовій комісії альманаху, є автором ряду статей – спогадів). Праця не зупиняється – завдяки енергії п. Оксани, в 2009 р. видано третій том "Альманаху”. 
Пані Оксана виховала двох синів і доньку, які з родинами проживають в США. Її донька – п. Світляна Андрушків є активною членкинею куреня "Ті, що греблі рвуть”, в громадському житті вже більше 20 років працює, як директор бібліотеки та архіву НТШ – А; зять п. Оксани – Роман Андрушків теж є пластуном ("Сіроманець”), вже кілька каденцій він є першим заступником голови НТШ-А.
Вічна пам’ять п. Оксані!


Переглядів: 850 | Додав: Dnister









Пошук на сторінці
Статистика

Locations of visitors to this page
 
Кнопка сторінки

Івано-Франківська обласна організація НСКУ

 


Наші друзі







Відлуння віків Вишивка Оксани Чемеринської
 
©2010 - 24. 
Ідея, автор, збір і систематизація матеріалів - 
Почесний краєзнавець
України 
Андрій Чемеринський. 


Матеріали авторів розміщені виключно для популяризації та зацікавлення історією рідного краю. 
Висловлюємо подяку авторам за їхню нелегку працю! 
Через технічні можливості сторінки ми не можемо подати посилання (гіперлінк), проте вкажемо прізвище автора (або ресурс походження). 
Нашим завданням є збір масиву інформації з різних джерел - щоб зацікавлені особи мали можливість з нею працювати. Ряд інтернет - сторінок з часом втрачають свої попередні публікації, ми старатимемося їх зберегти на цьому ресурсі. 

Подання власних дописів та досліджень для розміщення на сторінці вітається.

Спілка та веб - сторінка не є власником авторських матеріалів, тільки популяризує їх для загальної обізнаності.

Офіційна позиція Спілки може бути відмінною від думки поданої в авторських матеріалах. 

Copyright MyCorp © 2024