Понеділок, 2019-09-23, 2:58 PM

 
Меню сторінки
 
Анонси подій
 
Нові світлини

 
Важливі події

Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання

 
Календар новин
 
Архів новин
Головна » 2012 » Березень » 29 » «...Муж, гідний поваги»
9:35 PM
«...Муж, гідний поваги»
Сто років тому, 10 березня 1912 року, відійшов у вічність парох Вижного Березова всеч. о. Володимир Озаркевич – відома і шанована людина як серед священнослужителів, так і серед українських громадських діячів. Похований біля церкви в с. Нижній Березів Косівського району.
З опублікованих спогадів і досліджень про родину Озаркевичів і, зокрема про отця Володимира, маємо можливість дізнатися, що він походив з родини священика, що його батько був послом австрійського парламенту, що його сестра – відома письменниця і громадська діячка Наталя Кобринська, що його дружиною була Ольга Рошкевич тощо. В усіх опублікованих матеріалах є згадка про те, що о. Володимир був переведений чи призначений єпархією на парафію у Вижний Березів. Але яка процедура передувала цьому призначенню — не згадується ніде. А вона цікава і повчальна. Вивчення архівних документів дозволяє дізнатися і про особистість священика, і про властивий для тих часів порядок призначення пароха.
Призначення парохів означало надання їм певних благ: житло, земля, доходи від парафіян тощо. Разом з цим забезпечувало священику постійне місце служби. Тому на багату парафію було чимало претендентів. У зв’язку з цим єпископська Консисторія проводила конкурс.
Отець Володимир Озаркевич служив на парафії в Сільці Єзупільського деканату з 1887 року. Коли парафія в с. Вижний Березів вивільнилася і було оголошено конкурс, подав заяву до деканату. Чи прагнув він кращої парафії, чи гірського повітря, чи, можливо, з якихось інших міркувань – про це невідомо. Разом з ним  в конкурсі взяло участь 22 претенденти.
Як виглядала анкета-характеристика? Її повна назва – «Табель свойств кандидатів, стараючихся о бенефіції». Бенефіція в перекладі з латинської означає благодіяння. Тут вжито в розумінні винагороди посадою та майном і прибутками, які забезпечувала ця посада.
Отже, за характеристиками окремих осіб в єпархії складався зведений табель із включенням всіх претендентів, який мав такі графи:
1. Назва бенефіції.
2. Ім’я і прізвище кандидата, вік, чин і де поставлений.
3. Безжонний, вдівець, жонатий.
4. Рукоположен в пресвітера, коли.
5. В якій чинності служить, де і як довго.
6. Як оцінений при конкурсному іспиті.
7. Моральні якості.
8. Пастирська розторопність.
9. Повага у підопічних.
10. Слава у публіки.
11. Діяльність і пильність: в публічному богослужінні; в катехизації; в урядуванні парохіяльному, у веденні метрикальних книг.
12. Старанність в захисті прав церкви і парафії.
13. Особисті заслуги, чи створив і утримує товариство «Апостольства Молитви» та «Братства тверезості».
14. Особисті вади і явні недоліки.
Переможець присягав на Євангелії, що переміг чесно, нікого про це не просив, нікому нічого не давав і не обіцяв. Після цього від імені митрополичої влади він одержував сертифікат, в якому зазначалися його високі якості і висловлювалася просьба до Станіславського єпископа, щоб він, згідно з правилами церкви, призначив священика на посаду пароха. У присутності єпископа переможець зачитував і підписував «Ісповєданіє вєри» – присягу, текст якої погоджено Папою Римським Урбаном VІІІ, надрукований на 2-х сторінках церковно-слов’янською мовою. Після цього претендент вводився на посаду пароха.
У грамоті, яка надсилалася з митрополії до Станіславської єпархії, було написано (подаємо в перекладі з латинської мови):
Царським іменем апостольської влади, величі найсвятішого патрона церкви греко-католицького обряду у Вижному Березові представляє Володимира Озаркевича, греко-католицького пароха в Сільці, мужа, гідного поваги через прагнення до науки, чистоти звичок, старанність і ревність в опікуванні душами, найкращого кандидата на цю посаду, вільну за законом і на ділі і з цієї нагоди якнайлюб’язніше запрошує найвидатнішого, найдостойнішого поваги і найславнішого Григорія Хомишина, єпископа Станіславського, щоб згідно з правилами церкви призначив отця Володимира Озаркевича на згадану раніше посаду...
Маємо можливість заглянути в характеристику о. Володимира Озаркевича, яку надав Єзупільський деканат. Візьмемо лише одну графу «Особисті заслуги...»:
-  у 1876 році, навчаючись у духовній академії, проводив науку катехизації у карних закладах Львова;
-  яко сотрудник в Белелуї, їздив власною підводою до прилучених Красноставців без винагородження;
-  яко завідатель Белелуї, постарався, що в Красноставцях всі ремонтні роботи на церкві виконувались доброчинно;
-  яко завідатель Новоселиці придбав фонди на будову нової церкви;
-  в Сільці побудував і украсив церкву громадським способом;
-  громадським способом побудував помешкання за 4000 крон.;
-  7 років безкорисно заступав хворого священика у сусідньому селі.
Таким чином, після певних формальностей у повітовому старостві, пов’язаних із землею та іншим майном, о. Володимир Озаркевич вводився на посаду пароха у Вижний Березів. Ця парафія була великою, вона мала три церкви: у Вижному Березові (матірна), у Середньому Березові (дочірня) і прилучена у Нижньому Березові. Тому, окрім пароха, на парафії завжди служив сотрудник. Та навіть із сотрудником в дочірній і прилученій церкві Богослужіння проводилися почергово кожної другої неділі. Знаючи про це, о. Володимир Озаркевич при подачі документів на конкурс додав і таку заяву: «Підписаний додає таку декларацію, що на випадок одержання парафії в Березові Вижнім постарається про другого сотрудника, оплачуваного з фонду релігійного, а коли би то було неможливим, буде утримувати з власних фондів».
Про отця Володимира Озаркевича залишилися найкращі спогади в селян, хоч служив він на парафії всього чотири роки. Виконуючи душпастирські обов’язки, отець активно займався культурно-просвітницькою діяльністю. Він очолив одну з найбільших читалень «Просвіти» у Березовах. Був ініціатором створення товариств «Січ» і «Народна спілка», спричинився до будівництва читальні «Просвіти» у Нижньому Березові.
З ініціативи о. Ігоря Полюка, теперішнього пароха с. Нижній Березів, за кошти церковної громади опорядковано могилу, реставровано та 21 листопада 2009 року освячено хрест-пам’ятник на могилі о. Володимира Озаркевича.
Василь Курищук,
краєзнавець.
смт. Яблунів Косівського району

Переглядів: 331 | Додав: Dnister







Пошук на сторінці
Статистика

Locations of visitors to this page
 
Кнопка сторінки

Івано-Франківська обласна організація НСКУ

 


Наші друзі





Відлуння віків Вишивка Оксани Чемеринської
 
©2010 - 19. Ідея, автор, збір і систематизація матеріалів - 
Почесний краєзнавець
України 
Андрій Чемеринський. 


Матеріали авторів розміщені виключно для популяризації та зацікавлення історією рідного краю.
Офіційна позиція Спілки може бути відмінною від думки поданої в авторських матеріалах.

Подання власних дописів та досліджень для розміщення на сторінці вітається.

Copyright MyCorp © 2019