Перша фабрика оцту в Станиславові відкрилася в червні 1897 року, і її власником був магістр фармації Антоній Стшемецький. Пізніше фабрика змінила власника – ним став А. Шапіра – пише “Західний кур’єр“.

На жаль, ми не знаємо, коли саме він заволодів підприємством, але маємо певні припущення щодо його особи. На зламі ХІХ і ХХ століть на Львівщині досить відомим був Альтер Шапіра – купець і громадський діяч. Певний час він навіть займав посаду заступника бургомістра Бродів. У 1912 році Альтер Шапіра помер. Можливо, саме він був другим власником першої станиславівської фабрики оцту. Івано-франківський художник і колекціонер Орест Кузів має цінний раритет – пляшку з-під оцту, виготовленого на першій станиславівській фабриці оцту, коли нею володів А. Шапіра.

У 1901 році в Станиславові відкрилася ще одна оцтова фабрика Давида Русмака. В 1905 році, коли підприємство зареєстрували у Львівській промисловій палаті, в нього вже був інший власник – Бері Русмак, можливо, син засновника. На початку ХХ ст. в Галичині діяла Спілка виробників оцту, яка захищала інтереси представників галузі й боролася з підробками оцтової продукції. У 1902 році Спілка виробників оцту через пресу застерігала споживачів, що на місцевих ринках з’явився підроблений оцет, який, власне кажучи, й не був справжнім оцтом, а оцтовою есенцією, розбавленою водою. Ця рідина була шкідливою для здоров’я, бо містила забагато оцтової кислоти, тоді як справжній оцет містив її не більше 20%.

У міжвоєнний період одним з найбільших виробників оцту в Станиславові був Торгово-промисловий дім «Ціринг і Син», який, крім оцту, виробляв також інші рідини та хімікалії для побутових потреб.

«Аптечна газета» від 20 червня 1897 р. ,газета «Кур’єр львівський» від 8 січня 1912 р.
Підготувала Олена БУЧИК