Сто років тому на залізниці час від часу траплялися випадки, коли пасажири випадали з потягів, адже в тогочасних потягах були вагони з окремими дверима в кожному купе – пише “Західний кур’єр“,
Так, у квітні 1901 року станиславівський гімназійний студент М. Бажак їхав потягом до Тлумача, а двері в його купе погано замикалися. В результаті юнак випав з вагона й потрапив під колеса іншого потяга. Бідолашний студент залишився живий, але втратив чотири пальці на руці, зламав ключицю й сильно травмував голову. Обурений батько потерпілого подав на залізницю до суду, проте її представники всіляко заперечували свою провину. Цей процес затягнувся аж до наступного 1902 року. У місті жваво обговорювали цю трагічну історію.

У 1906 році з потяга Чернівці – Станиславів зістрибнула 23-річна заміжня жінка Людвіка Ерліх – як повідомляли газети, через раптове помутніння розуму. Дивно, але вона залишилася живою й неушкодженою, хоч вистрибнула з потяга на повному ходу. Ніби нічого й не сталося, молода жінка двома годинами пізніше прийшла на найближчу станцію.

В січні 1908 року жертвою випадіння з потяга стала вже пані поважного віку, що їхала від угорського кордону до Станиславова. Свідки стверджували, що вона намагалася покінчити життя самогубством, сама ж пані розповідала, що просто переплутала двері через сильну короткозорість.

Через подібні випадки залізниця поступово вилучала з використання вагони з дверима в кожному купе, аж поки їх повністю не замінили на звичні для нас моделі – з одним загальним виходом на перон.
Газета «Кур’єр станиславівський»  від 16 лютого 1902 р., 5 серпня 1906 року і 12 січня 1908 р.

Підготувала Олена БУЧИК