Четвер, 2018-11-15, 5:35 PM

 
Меню сторінки
 
Анонси подій
 
Нові світлини

 
Важливі події

Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання

 
Календар новин
«  Квітень 2012  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
      1
2345678
9101112131415
16171819202122
23242526272829
30
 
Архів новин
Головна » 2012 » Квітень » 9 » Унікальну пам’ятку фортифікації зруйновано вандалами
4:32 PM
Унікальну пам’ятку фортифікації зруйновано вандалами
Проїжджаючи потягом залізничним мостом через річку Дністер в районі Дубівці – Єзупіль, на межі Галицького та Тисменицького районів, можна побачити дві унікальні споруди, які є об’єктами військової оборонної фортифікації. Це - блокгаузи оборони залізничного мосту, через який проходила залізниця Львів – Станиславів (споруджена у 1866). Також, вони відомі, як одні з передмостових укріплень міста Галича. На початку ХХ століття ідентичні споруди були у Нижневі (Тлумацького р-ну) та Яремчі (Надвірнянський р-н), їх знищено у першій половині минулого століття. У ХХІ столітті на терені Республіки Польща збереглися 2 споруди такого типу: поблизу Тринча (не охороняється) та Тарнова (діючий).
Ці капітальні споруди були реконструйовані та перебудовані у 30-их роках ХХ століття польською владою (на місці та з використанням основи їхніх попередників – оборонних споруд австро – угорського періоду) і використовувалися до останніх років існування СРСР. Вони є фортифікаційними вогняними спорудами, пристосованими для ведення кругового вогню і для проживання в них гарнізону; достатньо довгий час могли самостійно чинити опір ворогу. На території сучасної України аналогів подібних спорудам поблизу Дубівців – Єзуполя немає. Блокгаузи охорони мосту через р. Дністер є цінними зразками фортифікаційного будівництва і мають велику історико – архітектурну цінність.

Якщо прикметною ознакою минулих століть був пошук історичних пам’яток аматорами і державними чинниками з метою їхнього подальшого збереження, то для нашого періоду характерним є їхнє нищення, з корисливими цілями – отримання прибутків шляхом зняття металевого обладнання та його подальшої здачі у пункти прийому металобрухту. Подібне трапилося у цьому році з південним блокгаузом, який був підданий вандалізму з боку місцевих «металошукачів».

Для розуміння нанесених збитків, коротко охарактеризуємо вигляд даної споруди. Вона складається з двох поверхів – казематів. Для ведення вогню були призначені кулеметні амбразури і стрілецькі бійниці. На першому поверсі наявна 1 кулеметна амбразура та 1 бійниця і вікно, яке прикривається броньованою стулкою; на 2 поверсі – 3 амбразури для кулеметів та 3 стрілецькі бійниці. Верх блокгаузу завершується позицією для відкритої оборони (суцільний залізобетонний бруствер). Специфічні конструктивні елементи можуть свідчити про можливість приєднання в минулому укріплення до лінії електропередач. Товщина стін блокгаузу і брустверу - 60 см; міжповерхових перекриттів - 40 см. Дістатися з поверху на поверх можна завдяки скоб – трапу, яким з’єднані всі приміщення  від підвалу до башти броньованого ковпака. Висота казематів першого і другого поверху складає 2 м. Найвищим є підвальне приміщення, висота його стін становить не менше 2,75 м. Вхідні двері у блокгауз були двостулковими  і мали доповнення у формі полегшених дверей – ймовірно, для захисту гарнізону від газів. Увінчував будівлю броньований ковпак.

Останній є надзвичайно цікавим елементом, завдяки якому можна було здійснювати огляд та захист терену навколо споруди. Стінка броньованого ковпака була зігнута з одного броньованого листа товщиною 60 мм. Товщина даху ковпака складала – 70 мм. Корпус ковпака мав 5 отворів для спостерігача, які закривалися індивідуальними заслінками. Спільна направляюча для заслінок давала їм можливість відкривати і закривати огляд. У бронековпаку було сидіння для спостерігача-стрільця. Дах бронековпака мав отвір, можливо, для встановлення перископа, а також міг використовуватися для монтажу ковпака на верх споруди.

Завдяки «старанням» вандалів відтепер всі зацікавлені військовою історією та туристи, які здійснюють сплави Дністром, не матимуть змоги побачити об’єкт фортифікації у первинному вигляді. «Металошукачі» завдали непоправної шкоди споруді. Зокрема, ними зрізано: броньований ковпак, кронштейни сидіння стрільця – спостерігача, останні уцілілі металеві стулки амбразур каземату першого поверху та технічного підвального приміщення.

Зрозуміло, що у ХХІ столітті стратегічне значення блокгаузів є дещо відмінним від завдань ХХ століття, але разом з тим, ніякі особи не мають права їх руйнувати - оскільки оборонне значення охорони мосту в будь – який час може бути відновленим. Правоохоронні органи повинні звернути увагу на даний факт вандалізму – з огляду на те, що об’єкти знаходяться в охоронній зоні залізничного мосту, а окрім цього є нововиявленими пам’ятками історії, охорона яких повинна бути забезпечена. 

За найсприятливіших умов, згоди власника укріплень, на перспективу можливо було б планувати створення музею - комплексу військової історії (з огляду на важкодоступність, він міг би функціонувати сезонно у весняно-літній період) - тут можна було б проводити збори реконструкторів, певні урочистості.
Важливим чинником щодо збереження блокгаузів є свідомість місцевого та приїжджого люду. Не знаючи історії блокгаузів, вважаючи їх непотрібними, ставлячись до них, як до джерела отримання будівельного матеріалу, - відвідувачі прирікають їх на знищення. Залишається вірити, що вдасться врятувати металеве обладнання північного блокгаузу перед руйнівниками. На даний час блокгаузи ще можна зберегти, адже вони є частиною історії – як військової, так і залізничної. 
Андрій Чемеринський. Член НСКУ, магістр історії

Переглядів: 389 | Додав: Dnister







Пошук на сторінці
Статистика

Locations of visitors to this page
 
Кнопка сторінки

Івано-Франківська обласна організація НСКУ

 


Наші друзі





Відлуння віків Вишивка Оксани Чемеринської
 
©2010 - 18. Ідея, автор, збір і систематизація матеріалів - 
Почесний краєзнавець
України 
Андрій Чемеринський. 


Матеріали авторів розміщені виключно для популяризації та зацікавлення історією рідного краю.
Офіційна позиція Спілки може бути відмінною від думки поданої в авторських матеріалах.

Подання власних дописів та досліджень для розміщення на сторінці вітається.

Copyright MyCorp © 2018