Народився 6 березня 1892 року в Солотвині, повіт Богородчани. Його батько Симеон був суддею, мати Каролина походила з сім'ї німецьких купців Бунцлів. Народну школу Іван Олександр Чмола закінчив у Бережанах, а гімназію - в Перемишлі. Там він ввійшов у активне громадське життя. В гімназії видає підпільний учнівський журнал українською мовою. Закінчивши гімназію, поступає на філософський факультет Львівського університету. В часі вакацій пройшов з товаришами всі Карпати. З початком першої світової війни стає четарем у Легіоні Українських Січових Стрільців. Воювати довелося недовго, бо в 1915 році попав у російський полон і до кінця війни пробув у таборі полонених у Саратові. В 1917 році повертається до Києва і стає найближчим співробітником полковника Євгена Коновальця. Спершу був командиром куреня, а потім полку у Корпусі Січових Стрільців (1918). За Директорії засновує запасну кадру Корпусу в Кам'янці – Подільському. Війну закінчив у ступені полковника УНР. Був у польскому полоні в 1920-1922 роках. Після цього переїжджає до Румунії, де працює садівником. Згодом поселяється в Відні і одружується з Ганною Мокроус. Повернувшись до Галичини, працює вчителем історії, географії та тіловиховання у гімназії «Рідної школи» у Яворові. Рівночасно закінчує студії у Краківському університеті. Захистивши працю з геології, дістає звання магістра природничих наук. В 1930 р. заарештований польською владою. Відсидів у тюрмі 20 місяців (1930-1932). Польська влада забороняє йому вчителювати у Яворові і він переїжджає, як вчитель гімназії «Рідної школи» в Дрогобич. В 1911 році засновує таємні пластові гуртки у Львові, з якими проводить військове навчання. Був засновником та зв'язковим 17 куреня юнаків імені М.Драгомонова у Львові. Найвизначніший скавтмайстер Пласту у ділянках таборів та вишколів, зокрема як перший комендант таборів на г. Сокіл в Карпатах. Був курінним 1 - го куреня УПС ім. С.Тисовського та комендантом першого табору пластунів-сеніорів у Підпютому. Нагороджений медаллю «За значне діло» і відзнакою «Свастика заслуги». В Дрогобичі Чмола вчителює до 1939 року. З початком німецько-польської війни заарештовується поляками, повертається з приходом Червоної армії. З 1939 по 1941 рік виконував обов'язки завідуючого педагогічним домом десятирічки. Щотижня мусів відмічатися в місцевому відділі НКВС, де на столі лежав пропам'ятний альбом УСС, відкритий на сторінці з світлиною Чмоли. В червні 1940 року рішається тікати на Захід, але ця спроба не вдається через зраду провідника. 22 червня 1941 року Олександр Іван Чмола був заарештований. Його ім'я згодом знаходимо в списку страчених в Дрогобицькій тюрмі.Два його сини йдуть на службу в Дивізію «Галичина». Тільки в 1950 році його сім'я збирається в Боффало (США). Його жінка померла 3 січня 1978 року, до кінця свого життя віривши, що Чмола повернеться. Андрій Чемеринський. Член НСКУ, магістр історії | 
