6. Упорядкувати меморіальну дошку на будинку «Руської бесіди» 24 березня 2002 р. на будинку №24 на вул. Січових стрільців була поспішно відкрита художньо-меморіальна дошка з барельєфом Т. Окуневському, текст якої мало відповідає історичній достовірності. Бо напис у верхній частині «140 років «Руській бесіді» стосується м. Львова, де ця українська громадська організація була створена у 1861 р., коли Т. Окуневському було всього 3 роки! Таким чином, необхідно нарешті через 10 років цю меморіальну дошку замінити або доповнити її нижче таким текстом: «У цьому будинку працювала філія українського галицького товариства «Руська бесіда», заснованого в м. Станіславові у 1884 році за ініціативою Є. Желехівського, Т. Окуневського та М. Бучинського».
7. Відновити у макеті Тисменицьку браму Станіславівської фортеці сер. XVII ст. Пропонується встановлення до 350-річного ювілею міста на розі вулиці Галицької і сотника Мартинця макету Тисменицької брами колишньої Станіславської фортеці у натуральну величину. Історична довідка і тексти написів, які були на цій вежі, а також графічні матеріали її зображення завчасно подані для розгляду у міськвиконком. Проект і креслення для виготовлення трубчастого металевого каркасу брами може розробити архітектор З. Соколовський, у випадку офіційного звернення до нього. Виготовлення металевих конструкцій вежі та її облицювання сучасними водостійкими матеріалами з імітацією кладки кам’яними блоками під силу одному із рекламних агентств, які обліпили місто потужними комерційними щитами. До справи необхідно залучити і відомих міських ковалів, які б виготовили середньовічні ліхтарі та металеві деталі воріт вежі. Без сумніву, що така споруда була б родзинкою міста і постійно привертала увагу мешканців і гостей, а також туристів.
8. Врятувати браму палацу Потоцьких У північній частині колишньої Станіславської фортеці до наших днів у перебудованому вигляді збереглися приміщення палацу засновника цієї фортеці і м. Станіславова польського магната А. Потоцького. Правда, повністю автентичною пам’яткою цього комплексу з 1672 р. збереглася лише в’їзна брама до палацу, яка нині руйнується і вимагає негайної реставрації. Відрадно, що наприкінці 2011 року до цієї справи долучилися депутати міської ради, які з ініціативи найбільшої фракції «Свобода» запропонували зібрати з благодійних підприємницьких коштів 250 тис. грн., що дасть можливість до відзначення 350-річчя заснування Івано-Франківська врятувати найдавнішу історико-архітектурну пам’ятку міста.
9. Відкрити меморіальні дошки діячам української революції поч. ХХ ст. У 2002 р. міськвиконкому пропонувалося меморіально вшанувати визначні місця ЗУНР та історичні будівлі, які пов’язані з її столицею Станіслав у 1919 р. Правда, у 2003 р. за пропозицією та історичною довідкою автора цих рядків на кошти мецената і патріота В. Войцюка було встановлено пам’ятник на честь столиці ЗУНР в Станіславі та її діячів (скульптор В. Довбенюк). Тому пропонуємо поруч з цим пам’ятником на будинку юстиції (вул. Грюнвальдська, 11) встановити меморіальну дошку з таким текстом «У цьому будинку з 1 січня по травень 1919 р. розміщувався Державний Секретаріат (уряд) ЗУНР».
10. Встановити меморіальну дошку на честь Грушевського, Винниченка та Петлюри У перші роки Незалежності на будинку на вул. Шевченка, 1, де у 1919 р. засідала Українська Національна Рада ЗУНР (парламент) була урочисто відкрита меморіальна дошка на честь ухвали тут 3 січня 1919 р. Акту злуки ЗУНР і УНР. У цьому ж будинку, але вже з вулиці Січових стрільців розміщувався готель «Австрія» (нині «Дністер»), де пропонуємо встановити художньо-меморіальну дошку на честь перебування тут у 1919 р. Михайла Грушевського, Володимира Винниченка та Симона Петлюри. Богдан ГАВРИЛІВ, головний історик міста, краєзнавець
Початок тут: | 
