Четвер, 2019-09-19, 5:48 AM

 
Меню сторінки
 
Анонси подій
 
Нові світлини

 
Важливі події

Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання

 
Календар новин
 
Архів новин
Головна » 2012 » Лютий » 03
Якщо зважити на той факт, що від давньоруського часу до сучасності не збереглося ікон з храмів Галицько-Волинської Русі, то можна уявити, яке значення мало відкриття, зроблене ленінградським реставратором М. Перцевим у фондах сакрального живопису Київського державного музею українського мистецтва. Сталося це на початку 60-х років минулого століття. Від працівників музею М. Перцев довідався, що старовинну ікону привіз до Києва у 1920 році відомий український дослідник і колекціонер Данило Щербаківський. На звороті іконної дошки він зробив запис: «Покров пресв. Богородиці, образ древнього типу анголи підіймають Влахернську ризу Богоматері. Східна Галичина. ХІV вік».
Ікона має розміри: 79,5х47,5 см. Намальована вона на суцільній смерековій дошці, яка була вкрита лляною паволокою, левкасом (затверділа суміш крейди та клею) і виконана в тех ... Читати далі »
Переглядів: 337 | Долучив: Dnister | Дата: 2012-02-03

03.02.2012 року о 18.00 год. у Івано-Франківську в театрі кіно «Люм’єр» відбудеться презентація документально-художнього фільму «Служба безпеки ОУН. Зачинені двері» за участю представників авторської групи. Вхід вільний.
Переглядів: 328 | Долучив: Dnister | Дата: 2012-02-03

Сьогодні заслужений журналіст України Роман Фабрика пропонує увазі читачів другу розповідь нашої спеціальної рубрики, приуроченої до 350-річчя Івано-Франківська. Цього разу репортер зустрівся з доцентом Івано-Франківського національного медичного університету, дочкою відомого в нашому краї дослідника карпатських лісів, науковця і громадського діяча Миколи Саєвича, на честь якого названа одна з вулиць нашого міста, – Христиною САЄВИЧ.  

Я народилася у Станіславі. Це моє рідне  місто, і я горджуся, що воно оновлюється. Хоча, як на мене, потрібно зберігати, дбати і про старовинні будівлі. Без минулого немає майбутнього. 
Я навчалася на фізико-математичному факультеті нашого педінституту, що тепер зветься Прикарпатським національним університетом. Сорок років викладала фізику в медичному інституті ... Читати далі »
Переглядів: 332 | Долучив: Dnister | Дата: 2012-02-03

Від 1899 року в місті працює школа і учительська семінарія сестер василіянок на Заболотівській вулиці (тепер Василіянок). Для ведення школи зі зростаючим числом учениць давній будинок вже не надавався. Новий проект розробили львівські архітектори І. Левинський та О. Лушпинський. Гроші на його зведення збирались українською громадою. Одну тисячу корон на будову передав із власного гаманця цісар Франц Йосиф І.
Першу чергу школи і монастиря (ліве крило) спорудили протягом року – від травня 1911 до травня 1912 року. Тоді василіянки навіть одержали право створити жіночу гімназію і провели набір у перший клас. Роботу гімназії припинила Перша світова війна. Повністю проект реалізований у 1938 році під керівництвом будівничого М. Грицака. Будинок є єдиним зразком українського стилю в архітектурі Івано-Франківська. Триповерховий, із симетричною п’ятичастинною к ... Читати далі »
Переглядів: 353 | Долучив: Dnister | Дата: 2012-02-03

У 2012 році виповнюється 190 років від дня народження класика українського різьбярства на дереві, основоположника гуцульської плоскої різьби Юрія Шкрібляка, 120 років від дня народження заслуженого майстра народної творчості України Юрія Корпанюка та 90років від дня народження заслуженого майстра народної творчості України Василя Корпанюка.
Династії різьбярів Шкрібляків-Корпанюків своїми виробами понад півтора століття на весь світ прославляли Україну та її чудовий етнографічний регіон – Гуцульщину. їх неповторні різьблені шедеври експонувались на численних міжнародних і вітчизняних виставках і відзначались найвищими нагородами та й у теперішній час знаходяться в найпрестижніших музеях України та багатьох зарубіжних країн.
На базі Яворівського центру народного мистецтва «Гуцульська ґражда» пл ... Читати далі »
Переглядів: 287 | Долучив: Dnister | Дата: 2012-02-03

Неординарний літературний захід відбувся в Івано-Франківську 25 січня. У скромному помешканні письменника-публіциста Геннадія Бурнашова, що називається, яблуку ніде впасти. Знаного майстра пера прийшли привітати з виходом нової книжки колеги-письменники, представники влади, друзі родини. 
Торік громадськість краю відзначала 75-річний ювілей пана Геннадія, і тоді заступник міського голови м.Івано-Франківська Михайло Верес пообіцяв посприяти фінансуванню нової книжки ювіляра. І, як завжди, дотримав слова. Напередодні Нового року до чисельного творчого доробку письменника, який налічує понад 80 видань, долучилася книжка з промовистою назвою «У горах громи гудуть», яка побачила світ у видавництві «Івано-Франківськ-ЛІК».
Незважаючи на важку недугу, Геннадій Васильович – росіянин з українською ... Читати далі »
Переглядів: 354 | Долучив: Dnister | Дата: 2012-02-03

Невдовзі виповниться п'ять років, відколи в Івано-Франківську помер легендарний художник і дисидент Опанас Заливаха. Досі на його могилі серед вишуканих надгробків елітного кладовища в Дем'яновому лазі, ніби на докір громаді, скромно стоїть, оповитий вінками та вишитим рушником, простий березовий хрест...
Якщо коли-небудь на будинку, в якому жив і творив Опанас Заливаха, з'явить ся меморіальна дошка, то вона заледве помістить перелік усіх видатних людей, які свого часу тут перебували. Помешкання івано франківського художника, який за вільнодумство відбув п'ять років ув'язнення в мордовських таборах, свого часу було справжнім осеред ком українського дисидентсь кого руху.
«В'ячеслав Чорновіл, Валентин Мороз, Ярослав Лесів, Дмитро Гриньків - всі вони часто бували тут, читали свої вірші та відозв ... Читати далі »
Переглядів: 425 | Долучив: Dnister | Дата: 2012-02-03

Династія Романових правила Російською імперією 305 років, від 1612 до 1917 року. Лінія кордону між Австро-Угорською та Російською імперіями проходила по річці Збруч, відстань від неї до Галича в різних місцевостях становила в середньому від 148 до 165 км, що на той час у бойових умовах могло дорівнювати орієнтовно двотижневому пересуванню військ. 
Для Австро-Угорської династії Габсбургів Галич в першу чергу був одним із стратегічних пунктів, облаштування якого розпочалося наприкінці ХІХ століття, натомість у розумінні династії Романових містечко мало ще й ідеологічне спрямування. Воно базувалося на існуючих на той час уже кілька століть бажаннях російських володарів зібрати усі «руські землі». Галич, як і Львів, ідентифікувався як колишнє княже місто Романовичів. У спогадах російських військовиків зустрічаємо описи їхніх нетерпеливих очікувань щод ... Читати далі »
Переглядів: 392 | Долучив: Dnister | Дата: 2012-02-03

Народна мудрість каже: "Гора з горою не сходиться, а людина з людиною зійдеться”.
Так трапилося зі мною.
Два роки тому, лікуючись у одному із санаторіїв м.Трускавця, я був писутній на концертах місцевих художніх колективів «Трускавчанка», «Карпати», читав свої вірші в Палаці культури ім. Т.Шевченка. Там мене керівники художніх колективів уже знають і включають в концертну програму. В одному із концертів я прочитав свій вірш, який закінчується словами:
Щоб східняки й західники
Одним народом дружнім стали,
І нашій дружбі завдяки
Міцну державу збудували, ... Читати далі »
Переглядів: 353 | Долучив: Dnister | Дата: 2012-02-03

25 лютого 2012 р. виповнюється  60 років від дня загибелі в с. Дзвиняч Богородчанського району славного сина України, редактора підпільного журналу «Чорний ліс» Михайла Дяченка-Марка Боєслава. Продовжується робота над шестисерійним документальним фільмом «Сталеві строфи Марка Боєслава». В останні дні січня зйомки проводилися у с. Височанка Галицького району. Цьому не завадили навіть тріскучі морози.
Творчий задум та ідея Зеновія Бойчука, режисера фільму, почесного краєзнавця Прикарпаття втілюється в життя. Так, в останню суботу січня в с. Височанка Галицького району Бурштинська ТК РАЇ проводила зйомки фільму «Сталеві строфи Марка Боєслава». Церковний хор УГКЦ Петра і Павла під керівництвом Ю.Король виконував колядку на слова М.Дяченка «Бог ся рождає». 
Колядники (церковний хор, вчит ... Читати далі »
Переглядів: 294 | Долучив: Dnister | Дата: 2012-02-03

Той, хто  любить свій народ і шанує свої традиції, завжди з повагою й гідністю ставиться до представника іншої національності. Українці вміють шанувати і поважають представників етнічних груп, які проживають поруч з ними. І, відповідно, прагнуть поважного ставлення до своєї мови, історії, духовності. 
Про це нещодавно йшлося й на парламентських слуханнях на тему: «Етнонаціональна політика України: здобутки та перспективи», де було звернуто увагу на діяльність громадських об’єднань національних меншин, збереження їхньої історії, культури, традицій з метою збагачення культури України.
Саме матеріали парламентських слухань повернули мою пам’ять у 2004 рік, коли у Галичі було відкрито Музей караїмської історії і культури. Мені довелося бути свідком тієї урочистої події. І саме тоді випало журна ... Читати далі »
Переглядів: 380 | Долучив: Dnister | Дата: 2012-02-03

Зима 1939-1940 років у Станиславові видалася надзвичайно морозною. Температура тоді впала до -20°С, вулиці замело снігом, а вікна так щільно вкрили морозні візерунки, що геть нічого не було видно. Мешканці Станиславова не звикли до таких холодних зим, навіть старожили не могли пригадати щось подібне.
До того ж, крім погоди, вистачало й соціальних катаклізмів. Адже нещодавно Галичиною прокотився так званий «Золотий вересень», який приєднав Західну Україну до «братнього» СРСР.
Почалися масові арешти, які найчастіше закінчувалися трагічно. Тому й виник сумний анекдот про погоду:
— Куме, чому ж так холодно?
— Бо відкрили східний кордон!
Переглядів: 359 | Долучив: Dnister | Дата: 2012-02-03

В Україні є декілька міст, які можуть вважати себе «кінозірками». Завдяки старовинній архітектурі, замкам чи палацам вони перетворюються на знімальні майданчики для багатьох художніх фільмів. Пальму першості тримають Львів, Хотин та Кам’янець-Подільський. Саме там знімали «Трьох мушкетерів», «Стріли Робін Гуда», «Тараса Бульбу» та «Пана Володийовського».
У Франківську не бракує пам’яток архітектури, є старий бастіон та й палац Потоцьких досі не завалився, але кіно тут майже не знімали. Хоч те «майже» не означає «ніколи»!

Бомба для Гітлера
Документалістику в нас знімали ще до війни – наприклад, про коронацію чудотворного образа. А ось із художнім кіно якось не складало ... Читати далі »
Переглядів: 468 | Долучив: Dnister | Дата: 2012-02-03

Книгарня «Є» запрошує на презентацію книги Лукаша Сатурчака «Ґаліція», яка відбудеться 8 лютого. Початок — о 18.00.
Що не можуть забути жителі українсько-польського зарубіжжя? У чому магія галицького краю? Чого досі не припиняються конфлікти між поляками і українцями, євреями та німцями? У презентації братиме участь перекладач книги «Ґаліція» Тарас Прохасько.
 
ДОВІДКА: Повість «Ґаліція» молодого польського письменника Лукаша Сатурчака писана як масштабне історичне полотно про українсько-польське прикордоння.
Це повість про історичні рани, шрами після яких до сьогодні вкривають українсько-польське порубіжжя, про його мешкан ... Читати далі »
Переглядів: 292 | Долучив: Dnister | Дата: 2012-02-03

Для більшості майстрів, які займаються писанкарством, така справа є чи не єдиним способом заробити на хліб. Зазвичай люди неохоче дають великі гроші за писанки, однак є і справжні цінителі давнього мистецтва, котрі шукають насамперед оригінальні, автентичні узори. Найбільшою популярністю користуються космацькі писанки, які є не просто витвором, а своєрідною вервечкою традицій багатьох поколінь.
Коломийський писанкар Олег Кіращук надає перевагу бізнесу, а не колекціонуванню. Його захоплення приносить чоловікові непогані прибутки, а віднедавна – і світове визнання. Його писанки розкуповують по цілому світі. За вироби «від Кіращука» колекціонери готові платити сотні доларів.

Від бажання до визнання
Переглядів: 319 | Долучив: Dnister | Дата: 2012-02-02








Пошук на сторінці
Статистика

Locations of visitors to this page
 
Кнопка сторінки

Івано-Франківська обласна організація НСКУ

 


Наші друзі





Відлуння віків Вишивка Оксани Чемеринської
 
©2010 - 19. Ідея, автор, збір і систематизація матеріалів - 
Почесний краєзнавець
України 
Андрій Чемеринський. 


Матеріали авторів розміщені виключно для популяризації та зацікавлення історією рідного краю.
Офіційна позиція Спілки може бути відмінною від думки поданої в авторських матеріалах.

Подання власних дописів та досліджень для розміщення на сторінці вітається.

Copyright MyCorp © 2019