Неділя, 2019-09-22, 6:54 AM

 
Меню сторінки
 
Анонси подій
 
Нові світлини

 
Важливі події

Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання

 
Календар новин
«  Квітень 2012  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
      1
2345678
9101112131415
16171819202122
23242526272829
30
 
Архів новин
Головна » 2012 » Квітень » 6 » Згадаймо, щоб і нас згадали…
3:08 PM
Згадаймо, щоб і нас згадали…
Настали ті перед великодні дні, коли згадуємо і молимося за наших найдорожчих, які відійшли від нас.
Музей «Берегиня»… Тут кожна річ нагадує наших дідів-прадідів. Їх нема серед нас, але музей зберігає їхню пам’ять. Більше двох сотень рушників, вишитих руками наших бабусь, більше півтори сотні сорочок, а ще запаски, ґорсики, скрині, старовинний довбаний вулик, жорна, терлиця… До сліз зворушує горсточок лляного, блискучого, як шовк, прядива, майстерно зв’язаного понад 50 років тому. 
Нещодавно в музеї зібралися поважні шанувальники і друзі «Берегині». Розглядали речі, такі знайомі ще з дитинства, яке пройшло у селянській хатині. І згадалося Симоненкові:
Я прощаюся нині з тобою,
Рідна хато моя, назавжди.
Ти була мені наче мати,
ти служила мені, як могла,
кожна кроквочка, кожна лата
не жаліла для нас тепла.
Тож сьогодні в тебе свято,
в шибках вогники голубі,
переходячи в нову хату,
говорю я «Спасибі тобі!»
А ще оглянули Шевченківську виставку, яка здивувала великою кількістю експонатів. Особливу цікавість викликали старі часописи 20-30 років, зокрема «Вчительське слово» (1914р.), де йдеться про відзначення 100-літнього ювілею Т. Шевченка. Пані Стефа Крижанівська лишила зворушливий запис у книзі відгуків.
А потім, посідавши за столики, пригощалися тістечками і чаєм…і полилася щира, невимушена розмова про найдорожчих наших дідусів і бабусь, яких вже давно нема серед нас. Було нас десятеро вже посивілих немолодих. Виявилося, що 5 наших родин були виселені в Красноярський, Хабаровський край. Дехто з них до сьогодні спочиває у сибірській землі. Серед наших родин були отруєні, інші, замордовані, знайшли вічний спочинок у Бабиному Яру. Працьовиті, чесні, вони ніколи не нарікали на свою долю, мужньо, терпляче сприймали все, що підносило їм життя. А ще співали. піснею виливали свої жалі і радощі, пісня допомагала у праці. Галя Шибівська згадала старовинну бабусину пісню «Ой там коло млина зацвіла калина», Тамара Гусар наспівала забуту пісню «Ой вийду я, вийду на круту гороньку», якої навчила її ще в дитинстві бабця Катерина. Ганна Смирнова захоплено розповіла про свою мудру маму-просвітянку, показувала вишиту мамину сорочку. Олексій Гусар розповів, як його дід втік із Сибіру і без грошей дістався додому. Про перебування родини в Хабаровську говорила Марія Міка. А Ганна Серветник прочитала дуже доречний до нашої розмови вірш вчителя, знаного в Бурштині поета П. Й. Нарівного. Згадували й веселі, навіть смішні історії, які траплялися в житті наших предків, розглядали старі фотографії, з яких живими очима дивляться наші мудрі родичі, що відійшли у потойбічний світ.
Незчулися, як пролетіло 2,5 години. І все ж не спішили розходитися, бо було цікаво. Просили визначити нову тему  для наступної зустрічі, бо хочеться зібратися знову. Жаль, що старші люди сьогодні якось відірвані від життя, а несуть у собі великий багаж мудрості і життєвого досвіду. Тож варто подумати, чи не запрошувати на наші посиденьки молодих.
Тамара Гусар, м. Бурштин, музей «Берегиня»

Переглядів: 333 | Додав: Dnister







Пошук на сторінці
Статистика

Locations of visitors to this page
 
Кнопка сторінки

Івано-Франківська обласна організація НСКУ

 


Наші друзі





Відлуння віків Вишивка Оксани Чемеринської
 
©2010 - 19. Ідея, автор, збір і систематизація матеріалів - 
Почесний краєзнавець
України 
Андрій Чемеринський. 


Матеріали авторів розміщені виключно для популяризації та зацікавлення історією рідного краю.
Офіційна позиція Спілки може бути відмінною від думки поданої в авторських матеріалах.

Подання власних дописів та досліджень для розміщення на сторінці вітається.

Copyright MyCorp © 2019