Після Другої Світової війни з Луганська до Косова приїхав відомий художник Євген Якович Сагайдачний (1886-1961 рр.) з дружиною Зоєю Антонівною. У подорожах Гуцульщиною Сагайдачні зібрали значну колекцію декоративно-вжиткових виробів, яка з часом стала основою Косівського музею гуцульського мистецтва і побуту (тепер філіал Коломийського Національного музею Гуцульщини і Покуття ім. Й.Кобринського). До 125-річчя з дня народження Є.Сагайдачного виставку його творів відкрили у Київському Національному художньому музеї. Нещодавно серед творів Є.Сагайдачного було виявлено листівку невідомого автора, на якій зображено могилу Т.Г.Шевченка у її первісному вигляді. Під зображенням є рукописний підпис: «Могила Т.Г.Шевченка в Канівськім п(овіті) на Київщині. 1861-1936». Того року відзначили 75-річчя від дня смерті поета, але тут виникли певні розбіжності: у 1936 році могилу вже давно було перебудовано. За свідченням одного із організаторів похорону Т.Шевченка у Каневі Г.Честахівського, над могилою було змуроване цегляне склепіння, засипане землею і обкладене камінням, щоб надати вигляду степової козацької могили. Пізніше встановили дубовий хрест, який у 1884 році замінили на металевий. У такому вигляді могила проіснувала до 1923 р., коли хрест було знято і замість нього встановлено чавунний бюст за проектом скульптора Каленя Терещенка. І вже у 1939 р., за постановою уряду, могила набула сучасного вигляду. На зворотній стороні листівки немає жодних написів, за якими можна визначити автора, тираж, видавця. Оригінал малюнка виконано тушшю, досить вправно, хоч і не професійно. Розмір листівки 14,4 х 10,3 см. Зображення обрамлене в рамку. Папір дещо пожовклий, з потертістю, за фактурою нагадує півватман. Не зайво пригадати, що в той період сягала вершини крива репресій в Україні, і вибір сюжету яскраво свідчить про світогляд автора. Ю. ДЖУРАНЮК, працівник музею народного мистецтва та побуту Гуцульщини, м. Косів. |
