У комплексі пам'яток історії та архітектури "Палац Потоцьких" в Івано-Франківську працюють фахівці Львівської Політехніки – досліджують фундаменти та підвали всіх споруд.

Нагадаємо, у лютому цього року у Франківську створили КП "Простір Інноваційних Креацій "Палац". Колишній головний архітектор міста Володимир Гайдар, що очолив комунальне підприємство, пообіцяв перетворення пам’ятки на дієвий відреставрований простір.

В даний час на території Палацу Потоцьких відбуваються підготовчі роботи - комплекс вивчають і готують до реставрації.

"Всі роботи, які зараз виконуються в Палаці Потоцьких, націлені на відкриття його історії. Тут і кладка стін сама багато розповідає, і кожна тріщина. В рамках первинних, передпроектних реставраційних досліджень біля палацових споруд робимо інженерні шурфи – біля кожного фундаменту вибираємо грунт, щоби побачити, на чому стоять фундаменти, який їх стан, які матеріали використовувалися та як були укладені підвалини будівель з інтежерної точки зору", - розповів директор КП "Палац", архітектор Володимир Гайдар.

На прикладі однієї з будвель він продемонстував специфіку досліджень, інформує ТРК Карпати. "Споруда є на мапах середини 19 ст. Але кладка фундаменту, розмір цегли та склепіння свідчать про 17 ст. А надбудова, зважаючи на матеріали та особливості зведення, може бути датована серединою 18 ст. Коли ж плитка на стінах – це облагородження вже совєцького періоду", - показує Гайдар.

Один з шурфів закладений біля палацового комплексу. "Під час закладення шурфів є багато випадків, коли викопуються цілі валуни, - розповідає Гайдар. – Це вовчинецькмй вапняк, з якого були складені обронні мури. Часто валуни з фундаментів ні з чим не зв’язані, не вмуровані. Ми думали, що це може бути, і дійшли висновку, що піщано-вапняний розчин кладки вже вимитий. Це та інші розкопки змушують думати, як поводитися: чи підсилювати існуючі фундаменти, чи влаштовувати додаткові, що значно складніше. Бо коли більше розкопувати, то є небензпека, що стіни будівлі почнуть осипатися», - розказує і показує Володимир Гайдар.

Археологи та архітектори працюють щодня.

«Це наша постійна робота на наступні років 5-7, - каже директор. – Це все виглядає романтично рівно до того моменту, коли починаєш усвідомлювати проблеми з фундаментами та несучими стінами. Зараз завдання стоїть перед нами, щоби все це закріпити і потім спокійно досліджувати, камінчик за камінчиком. А для цього треба знайти прични руйнувань. Треба відсікти їх. І зафіксувати споруди, щоби вони далі не руйнувалися».

За словами Володимира Гайдара, найцікавішими в комплексі Потоцьких є підвали і склепіння в них, хоч подекуди вони вже зруйновані і через свою небезпечність доступні виключно для спеціалістів. "У стінах будівель є непрогнозовані тріщини", - попереджає і застерігає він.

В кінцевому підсумку, потішив Гайдар, весь комплекс мав би бути стабілізований і відновлений, та відкритий для туристів. Кожна споруда мала би бути функціонально задіяна. "Тобто не просто прийти і оглянути – а який гарний підвальчик! Він має працювати як історичний чи туристичний простір. Має бути частиною сценарію життя комплексу", - додає директор.

Наприклад, будівля колишнього палацу, яка в радянські часи була лікарняним моргом. "Цікаво, що тут відбувалося, - каже Гайдар. – Зараз ми це досліджуємо. Бачимо, що є велика діра в стелі. Що це і для чого, ще треба з’ясувати".

В цьому ж приміщенні збереглася бійниця, яка виходить на рівень верху валів. «Теж цікава історія, - продовжує Гайдар. – Коли робилася реконструкція, а це ймовірно за бабці-Австрії, на місці валів вже почали щось будувати, ймовірно підгортали грунт, бо тепер рівень довколишніх валів є вищим, аніж тут бійниці на палаці».

Під колишнім моргом підвали вже відновили повністю. "Ці склепіння домуровані, це вже 19-20 ст, може навіть період між перщою і другою світовими війнами. Нижче – більш давні, "бочкові" склепіння, які утворюють зали. Більш середньовічного місця у Франківську не знайдете! В нас нічого середньовічного в місті немає, а це найближчі до цього часу приміщення», - демонструє архітектор.

Попереду, за словами Гайдара, не менше року досліджень та створення проекту реставрації підвалів та приміщень памятки. Тож поки що працюватиме, які і раніше, лише відкритий простір Палацу.