Одним із найвідоміших діячів визвольного руху у Галичині середини XX ст. був Зиновій Тершаковець, більш відомий у підпільних колах за псевдонімом «Федір». Він довгий час очолював ОУН Львівського краю, був одним із засновників і редактором часопису «Літопис УПА». Народився він 1913 року, походив із села Якимчиці Городоцького повіту Львівської області. Після закінчення Української Академічної гімназії у Львові Зиновій поступив на факультет права Католицького університету у Любліні, але через два роки перевівся до Львова, де закінчив навчання з дипломом магістра права. З 1929 року 3.Тершаковець – член ОУН, у 1941 році – член Похідних груп організації, з 1943 року – в оунівському підпіллі. Тут він займав важливі посади обласної референтури пропаганди, був обласним провідником ОУН Дрогобиччини, заступником крайового провідника Карпатського краю, крайовим провідником ОУН Львівщини. Загинув у бою з енкаведистами у 1948 році.
Усі ці важкі роки боротьби поруч із «Федором» перебувала його дружина Анастасія, дівоче прізвище Мурафа, яка походила із галицького села Бовшева. Вона народилася у 1916 році в родині Михайла та Марії Мурафів. Крім Анастасії в сім’ї було ще три сестри: Софія, Ганна і Ольга.Їхні батьки були заможними селянами, а тому старалися дати своїм дітям середню освіту. Анастасія закінчила фахову школу сестер Василіан у Львові у 1936 році.
В школі вона здружилася із Дарією Тершаковець, з нею їздила у село Якимчиці, де і познайомилася з її братом. У 1938 році Зиновій і Анастасія побралися. На час одруження вона була уже круглою сиротою (батько помер у 1929 році, а мати – у 1933 році). До війни 3. Тершаковець працював у м. Комарно у філії повітового союзу кооперативів, а дружина вчителювала.
У 1939 році в молодого подружжя народилася дочка Марта. Спочатку Анастасія перебувала поряд із чоловіком, переховуючись то від німців, то від москалів. Пізніше вона поселилась у Миколаївському районі Львівської області, де у 1945 році народила другу дочку Любу. Згодом вона з обома доньками перебралася у містечко Дашава і мешкала в родині переселенців із Польщі. Чоловік, що переховувався у миколаївських лісах, час від часу навідувався до дружини, але з собою її не забирав. Анастасія не хотіла залишати дітей, а він не наполягав.
Пізніше вона перебралася на помешкання до Львова і жила там під прізвищем переселенки із Польщі Камінської Іванни Йосипівни (1922 р.н.). «Федір» підтримував зв’язок з дружиною, через кур’єрів передавав грошову допомогу, а вона писала йому листи. У підпіллі допускали, що про Анастасію знали, що це жінка 3. Тершаковця, але її не заарештовували, бо через неї хотіли вийти на чоловіка. Коли це не спрацювало, то Анастасію Тершаковець було арештовано 18 листопада 1947 року при спробі виїзду із Львова до Золочева. В Золочеві тоді проживала сестра Зиновія Ольга (по чоловікові Сологуб), у якої перебувала дачка Тершаковців Марта. Там вона мешкала ще один рік після арешту Анастасії, а згодом поселилася у Галичі в маминої сестри Софії (по чоловікові Бродович). Молодша дочка Люба залишалася у Дашаві у Камінських.
Після загибелі чоловіка Анастасію привезли на впізнання трупа. І як засвідчив протокол впізнання, вона при цій «процедурі» зомліла. Звичайно, важко було дружині бачити мертве тіло свого коханого. Після цього відбувся суд, її було засуджено до 10 років таборів, які вона відбувала у Казахстані у системі таборів «Карлаг», а це Кенгір, Спаськ, Актас. Вийшла на волю навесні 1956 року і повернулася у Бовшів. Після закінчення курсів крою і шиття у Львові влаштувалася на роботу у будинок побуту міста Галича. Заміж вдруге не виходила, зберігала пам’ять про свого чоловіка. Перебуваючи на засланні, вишила хустинку в пам’ять про свій арешт та загибель чоловіка. Ця реліквія і донині зберігається у родині однієї із доньок. З часом переселилася до дочки у м. Івано-Франківськ, де і померла у 1983 році.
Дочці Марті не дозволили вчитися у Львівському університеті, тому вона закінчила німецьку філологію аж в Одесі, вийшла заміж за лікаря Євгена Личука, живе та працює викладачем в Івано-Франківську, їхні двоє дітей – Мирослав та Надя – також лікарі. Донька Люба вийшла заміж за Богдана Стернюка, має доньку Оксану.
Іван ДРАБЧУК, співробітник Національного заповідника «Давній Галич»
